ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати розділовий знак у простому та складному реченнях.

Двокрапку ставимо після узагальнювального слова перед однорідними членами в реченні У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи.

Двокрапку між частинами безсполучникового складного речення, де друга розкриває зміст першої, уживаємо в реченні Ліс іще дрімає, а із синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жару, то спалахне сяйвом, немов од радощів.

Двокрапку між частинами безсполучникового складного речення, де друга вказує на причину того, про що йдеться в першій, ставимо в реченні Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти: вкупі більше зробиш діла, швидше дійдеш до мети.

Двокрапку ставимо між частинами складнопідрядного речення Ідуть дівчата в полі жати, та, знай, співають ідучи: як проводжала сина мати, як бивсь татарин уночі.

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє навички правильного слововживання.

НЕМАЄ лексичних помилок у реченні Студенти дедалі частіше замовляють підручники на сайтах профільних видавництв.

В інших реченнях припуститися лексичних помилок:

• вираз промовляли поглядами в реченні Б треба замінити на український фразеологізм обмінювалися поглядами або перезиралися;
• відмовляти – давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. Отже, в реченні В треба вжити слово вмовляли;
• слово намовляти в українській мові означає схиляти когось до чогось або вмовляти. Воно частіше має відтінок підбурювання. У реченні Г це слово треба замінити словом відмовлятиме;
• примовляти – це супроводжувати дію, танок, гру або обряд певними словами (приказками чи заклинаннями). У розмовній мові слово часто вживають як синонім слова приказувати – повчати, дорікати або повторювати щось до когось. Щоб виправити лексичну помилку в реченні Д, треба замінити слово примовляв на промовляв, адже промовляти – це чітко й усвідомлено висловлювати думки, вимовляти слова вголос, урочисто виголошувати промову чи тост.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє знання граматичних норм української мови.

Зауважмо, не можна вживати додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

Граматичну помилку маємо в реченні Ніхто з учасників конференції не заперечував проти нових правил і висловив свої пропозиції. Підмет ніхто з учасників вимагає присудка із заперечним словом не: не заперечував і не висловив.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що в родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення й закінчення -ей.

Закінчення -ів (після голосного та апострофа – -їв) мають іменники чоловічого роду й іменники середнього роду на -е, -я: героїв, кілограмів, палаців, солов’їв, синів, директорів, професорів, інженерів, школярів.

Нульове закінчення мають усі іменники середнього роду на -о, -е й більшість на -я (переважно з попереднім м’яким подовженим приголосним н): облич.

Нульове закінчення мають іменники, що втрачають суфікс -ин у множині: селянин – селян.

Закінчення -ей мають деякі іменники чоловічого роду: коней.

Множинний іменник ворота в родовому відмінку має нульове закінчення: воріт.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Твердий звук [д] позначають букви, виділені у словах рядка Г. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

А У слові пальмове звук [л'] мʼякий, на це вказує знак мʼякшення.

Б У слові гігантські звук [т] випадає, тобто спрощується, тому його не вимовляємо.

В У слові нікчемною: звук [н'] мʼякий, його помʼякшує наступний голосний [і].

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

ПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах рядка Б. В інших варіантах треба виправити помилки. Має бути: 

А ціннИк

В пізнАння

Г посерЕдині

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння утворювати й правильно писати прикметники із суфіксом -ськ- та його фонетичними варіантами -зьк-, -цьк-.

У творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в ньому не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку Б: паризький, гаазький.

У варіантах А, В, Г є слова з іншими суфіксами: калуський, нью-йоркський, герцогський. Винятки становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: тюркський, баскський, казахський, ла-маншський, меккський. У них для збереження звукового складу твірної основи суфікс -ськ- залишається незмінним попри наявність шиплячих чи задньоязикових звуків.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки обов’язкового написання м’якого знака в різних фонетичних позиціях.

Проаналізуймо запропоновані слова. М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не треба писати у словах пончик, Уманщина (між н і шиплячими не пишемо мʼякий знак, окрім винятків: Маньчжурія, бриньчати, няньчити тощо). 

Також м’який знак не потрібен у слові розрісся. 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживають переважно для позначення найвищої якості (пречудовий, пресмачно, пресуворо).

У словах прірва, прізвище, прізвисько пишемо префікс прі-.

Префікс при- вживаємо для позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його пишемо у словах притиснути, прибуток, прикраса, прибережний, прибігти, привітний, приміський, призабути, прикласти.

Правильна відповідь: Б.