ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [д] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зверніть увагу, що в слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах лікувати, ковдра виділені букви позначають звук [к], а в слові анекдот – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к], який вимовляють як [ґ]);
• у рядку В у слові усмішка виділена буква позначає звук [ш], а в словах смієшся, посмішці – [с:'] і [с'] відповідно, бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»);
• у рядку Г в словах підтюпцем, тьмяно виділені букви позначають звук [т'], а в слові робиться – [ц:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання буквосполучень йо та ьо залежно від позиції приголосного й фонетичної будови слова.

Буквосполучення йо пишемо:

• між голосними у звукосполученнях йо: познайомити, привілейований;
• після м’якого знака в сполученні йо після м'яких приголосних (д, т, з, с, л, н): бульйончик, сеньйор, шампіньйончик, павільйон, батальйон, лосьйон.

Буквосполучення ьо пишемо лише після м'яких приголосних перед о: сольовий, сьомга, гостьовий.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати префікси та визначати орфографічні позиції, у яких відбувається чи не відбувається спрощення приголосних, а також застосовувати правила написання складних слів і префіксів з- / с-. 

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Традиційна українська писанка є справжнім витвором народного мистецтва й нашою духовною спадщиною».

У реченні, позначеному буквою Б, слово бездоганну пишемо з буквою з (префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з); слово природні пишемо з буквою и.

У варіанті В в слові агентство спрощення приголосних відбувається лише у вимові, тому пишемо буквосполучення -тст-; прикметник жовтогарячі пишемо разом (виняток).

У варіанті Г слово сфотографувати пишемо з префіксом с- (префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х); слово колекція в українській мові пишемо з однією л.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Неправильно побудовано речення в рядку В: дієприслівниковий зворот Гортаючи сторінки старовинного фоліанта вказує на дію підмета образи, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно побудувати це речення так: Гортаючи сторінки старовинного фоліанта, читач знайомиться з дивовижними образами минулих епох.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Твердий звук [д] позначають букви, виділені у словах рядка Г. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

А У слові пальмове звук [л'] мʼякий, на це вказує знак мʼякшення.

Б У слові гігантські звук [т] випадає, тобто спрощується, тому його не вимовляємо.

В У слові нікчемною: звук [н'] мʼякий, його помʼякшує наступний голосний [і].

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

ПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах рядка Б. В інших варіантах треба виправити помилки. Має бути: 

А ціннИк

В пізнАння

Г посерЕдині

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння утворювати й правильно писати прикметники із суфіксом -ськ- та його фонетичними варіантами -зьк-, -цьк-.

У творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в ньому не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку Б: паризький, гаазький.

У варіантах А, В, Г є слова з іншими суфіксами: калуський, нью-йоркський, герцогський. Винятки становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: тюркський, баскський, казахський, ла-маншський, меккський. У них для збереження звукового складу твірної основи суфікс -ськ- залишається незмінним попри наявність шиплячих чи задньоязикових звуків.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки обов’язкового написання м’якого знака в різних фонетичних позиціях.

Проаналізуймо запропоновані слова. М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не треба писати у словах пончик, Уманщина (між н і шиплячими не пишемо мʼякий знак, окрім винятків: Маньчжурія, бриньчати, няньчити тощо). 

Також м’який знак не потрібен у слові розрісся. 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживають переважно для позначення найвищої якості (пречудовий, пресмачно, пресуворо).

У словах прірва, прізвище, прізвисько пишемо префікс прі-.

Префікс при- вживаємо для позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його пишемо у словах притиснути, прибуток, прикраса, прибережний, прибігти, привітний, приміський, призабути, прикласти.

Правильна відповідь: Б.