ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови й правильне слововживання.

Редагування не потребує словосполучення ходяча енциклопедія. Зверніть увагу, що в складі сталих виразів (фразеологізмів) або традиційних термінологічних сполучень дієприкметники активного стану з -уч-, -юч- є повністю нормованими.

В інших варіантах потрібно виправити помилки

• дозрілі абрикоси (в українській мові активні дієприкметники минулого часу утворюємо із суфіксом -л-);
• колишній менеджер (слово бувший – це калька з російської мови);
• поети-початківці (уживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] й [к] випадають: перехрестя – перехресний, злість – злісний, лестощі – улесливий.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові в деяких словах-винятках, іншомовних словах, у групах -стц- і -стч-: агентський, невістчин, протестний, зап’ястний, баластний, пестливий, волейболістці, шістдесят, хвастнути.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

З дефісом треба писати всі складні слова в рядку А: цукор-рафінад, бізнес-план (складні іменники, які означають два поняття); фізико-математичний (складний прикметник, перша частина якого закінчується на -ико).

З дефісом також треба писати слова: піар-акція (складний іменник, який означає два поняття); спортивно-масовий, науково-дослідний, українсько-англійський (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і); північно-східний (складний прикметник, що утворений від поєднань слів, які позначають проміжні сторони світу); кисло-солодкий (складний прикметник, утворений з двох основ, які означають відтінок смаку).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом: легкоатлетичний, загальноосвітній, західноєвропейський (складні прикметники, утворені з іменника й узгодженого з ним прикметника: легка атлетика, загальна освіта, Західна Європа).

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Згадаймо, вставні слова виражають ставлення мовця до думки, оцінку або джерело повідомлення. Вони не є членами речення, до них не можна поставити питання від інших слів, а на письмі їх завжди виділяють комами. Щоб розрізнити вставні слова й однозвучні члени речення, треба перевірити, чи можна поставити до слова питання і чи є воно членом речення.

Виділене слово є вставним (виражає невпевненість) у реченні Здається, надворі вже справжня весна.

Відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Зверніть увагу, що суфікси не лише утворюють нові слова, а й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Суфікс -ер- вказує на особу за професією чи родом занять в обох словах рядка Б: інженер, дизайнер. Таке ж значення має цей суфікс й у словах акціонер, байкер.

В інших словах суфікс -ер- має значення предмета, пристрою, інструмента або програми: міксер, блендер, тренажер, твітер.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови й правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку В: словосполучення майстерний віртуоз – це плеоназм (уживання слів, які дублюють значення одне одного), бо слово віртуоз уже означає людину, яка досконало володіє технікою свого мистецтва.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Опозиція – протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або політиці. Отже, синонімом до іншомовного слова опозиція є протидія.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми наказового способу дієслів і добирати нормативні закінчення кличного відмінка іменників чоловічого роду II відміни залежно від типу їхньої основи.

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду II відміни, основа яких закінчується на м’який приголосний, у кличному відмінку мають закінчення -ю, якщо основа закінчується на твердий приголосний, то закінчення -е: ювеліре-початківцю.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої і другої осіб множини з такими закінченнями:

2 ос. однини и (нульове закінчення);

1ос. множини -ім(о), -мо;

2ос. множини -іть, -те.

Форми першої особи однини та третьої особи однини й множини утворюють описово – поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай.

Отже, правильна форма наказового способу від дієслова творити – творімо.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати нормативні форми іменників у місцевому відмінку множини, уживання присвійних прикметників і правильний вибір прийменникових конструкцій в українській мові.

Зверніть увагу, що в українській мові в місцевому відмінку множини правильно вживати закінчення -ах (-ях), натомість закінчення -ам (-ям) у цьому відмінку є помилкою: книгарнях. У цьому реченні прикметник Шевченкових є присвійним (чиїх?), тому суфікс -ов-. Правильно вживати словосполучення українською мовою, вираз на українській мові є калькою з російської мови.

Відповідь: Д.