Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси процесу колонізації Слобідської України в другій половині ХVІІ ст.

У зазначений період процес колонізації Слобідської України отримав новий імпульс, який пов’язаний зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Віленське російсько-польське перемир’я.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування Ю. Хмельницького. Андрусівський договір. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку між подіями ХVІІ ст. та їхніми наслідками.

Ухвалення Гадяцьких пунктів у вересні 1658 р. стало приводом до початку відкритої війни Московського царства проти Гетьманщини в 1658–1659 рр. Ключовою подією війни стала Конотопська битва.

Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України (частина населення рятувалася втечею або була знищена, частина взята в якості ясира, частина була добровільно або насильно переселена на Лівобережжя – «Великий згін»), руйнації козацької столиці – Чигирина.

Укладення Андрусівського договору в 1667 р. між Московською державою і Річчю Посполитою призвело до поділу території Гетьманщини між двома державами.

Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Московською державою і Річчю Посполитою спонукало Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою. Такими союзниками стали Трансільванія і Швеція.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

Завдання передбачає перевірку знань політики гетьмана І. Виговського.

Гетьман І. Виговський, доступившись до влади після смерті Б. Хмельницького, намагався зміцнити становище козацької старшини, перетворивши її в привілейований стан суспільства, віднайти порозуміння з Річчю Посполитою, перетворивши її на триєдину державу. Проте така політика зрештою призвела до розгортання боротьби козацької старшини за гетьманську булаву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міста.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «понад місяць тривала облога, місто запекло боронилося», «велична столиця гетьмана Богдана» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про Чигирин і його оборону під час Чигиринських походів турецько-татарських військ 1677, 1678 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних подій, пов’язаних із правлінням гетьмана Івана Самойловича.

Року 1687 гетьман І.Самойлович був звинувачений у поразці першого Кримського походу московсько-козацьких військ і був позбавлений булави. Новим гетьманом був обраний Іван Мазепа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель. Андрусівський договір. Бахчисарайський договір. «Вічний мир».

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій ХVІІ ст.

Андрусівський договір укладено в 1667 р.

Бахчисарайський договір у 1681 р.

«Вічний мир» у 1686 р.

Гадяцькі пункти були укладені в 1658 р.

Відповідь: Г А Б В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, що відбувалися в Козацькій державі в другій половині ХVІІ ст.

Наведений вислів вказує на період Руїни – «руйнування» Української козацької держави – Гетьманщини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння порівнювати історичні події, процеси, явища.

Спільним для Андрусівського перемир’я (1667 р.) та «Вічного миру» (1686 р.) було підпорядкування Правобережної України Речі Посполитій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій 50–80-х рр. XVII ст.

Чигиринські походи турецько-татарського війська відбувалися 1677–1678 років.

Ухвалення Гадяцьких пунктів – 1658 р.

Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї України – 1668 р.

Укладення Бахчисарайського мирного договору – 1681 р.

Правильна відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних постатей з історії України.

Наведені факти біографії належать козацькому полковнику Івану Богуну.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й сформованості картографічних умінь.

На картосхемі позначено межі Української козацької держави – Війська Запорозького. Її розділено на Правобережну й Лівобережну частини (їх зафарбовано різними відтінками, проведено межу розподілу, визначену 1667 року Андрусівським перемир’ям між Московією і Річчю Посполитою), окремо позначено землі Січі. Це вказує на період «Руїни». Окрім того з володінь Османської імперії накреслено стрілки – напрямки походів на Львів і Чигирин, а також заштриховано територію Західного Поділля.

Усі ці картографічні зображення свідчать, що на карті стрілками позначені напрямки походів турецько-татарсько-козацького війська 1672 року (спільний похід гетьмана Петра Дорошенка й османських військ), 1677–1678 років («Чигиринські походи»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність укладення міждержавних угод другої половини XVII ст.

Польсько-український Гадяцький договір було укладено 1658 року.

Польсько-московське Андрусівське перемир’я було укладено 1667 року.

Українсько-московські «Березневі статті» було укладено 1654 року.

Московсько-турецько-татарський Бахчисарайський договір було укладено 1681 року.

Правильна відповідь – В А Б Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Національно-визвольної війни й періоду «Руїни» для розвитку суспільного життя Лівобережної Гетьманщини.

У другій половині XVII століття на Лівобережжі склалася автономна Козацька держава – Гетьманщина. Становлення держави привело до виокремлення з козацького середовища козацької старшини в панівний привілейований стан.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про політику гетьмана І. Виговського.

Антигетьманське повстання об’єктивно було на руку московському царю, який прагнув відновити контроль над Гетьманщиною. Відповідно, повстанці отримували таємну допомогу зброєю і грішми. Проте повстання було жорстоко придушене за допомогою кримських татар.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. «Руїна». Причини та наслідки Руїни.

Завдання передбачає перевірку сформованості поняття «Руїна» і основних рис періоду, що увійшов в історію України під назвою «Руїна».

Період Руїни (кінець 1650-х – середина 1680-х рр.) характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60– 80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань і вмінь характеризувати певний період історії.

Період Руїни Козацької держави – це час внутрішньої боротьби козацької старшини за владу, розкол Гетьманщини, втручання у її внутрішні справи та військова агресія з боку сусідніх держав.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь здійснювати порівняльний аналіз історичних подій, явищ.

«Вічний мир» 1686 р. між Річчю Посполитою та Московською державою, як і Андрусівське перемир’я між ними передбачали, що московський цар зберігав свою зверхність над Лівобережною Україною.

Управління Запоріжжям за Андрусівським договором здійснювали дві держави: Річ Посполита та Московія. З часу «Вічного миру» Запоріжжя належить Московії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь, а також знання умов міжнародних договорів щодо українських земель.

На карті суцільною жирною лінією позначений розподіл українських земель між Московською державою і Річчю Посполитою, який було укладено 1686 року, що дістав назву «Трактат про вічний мир», відповідно до якого Лівобережжя, Запорожжя і Київ з околицями було визнано за Московією, а більшу частину Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) – за Польщею. Московія також залишала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Османської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання умов міжнародних договорів щодо українських земель і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – міжнародний договір.

Маркери в джерелі (На стороні його королівської величності – від Дніпра, що під Києвом, і... до Путивльського рубежу ніякого міста, ні волості... від нинішнього часу належати не буде..., А внизу по Дніпру земля, що називається Запороги, і тамтешні козаки... мають бути під високою рукою обох великих государів..., Місто Київ на сторону Речі Посполитої має бути віддане... через два роки, від нинішнього договору рахуючи) чітко вказують на умови Андрусівського договору 1667 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Поділ Гетьманщини. «Руїна».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період / процес на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період / процес.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «настала… лиха година», «було… безладдя, … кожен робив, що хотів», «шарпали Україну польські війська…. Московські… турки і татари», «Україна розділилася на дві частини… На Лівобережжі вибрали одного гетьмана, на Правобережжі – іншого…» – допомагають визначити, що в джерелі йдеться про період Руїни Козацької держави.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Причини та наслідки Руїни. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

Завдання передбачає знання території розселення українців у ХVІ–ХVІІ ст., напрямки колонізаційних процесів.

Починаючи від другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст., Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти українські селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які втікали від польсько-шляхетського гноблення.

Слобідська Україна (друга назва – Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північних частин Донецької та Луганської областей України; південно-східних частин Воронезької, південно-західних частини Бєлгородської, півдня Курської областей Росії. У 1638 р. сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Я. Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 р. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з І. Дзиковським заснувала Острогозьк, а переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Г. Кондратьєвим заснували Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було засновано місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм і багато інших. Разом з містами виникали й нові села.

Масове переселення на Слобожанщину українського населення розпочалося в другій половині ХVІІ ст. і було пов’язано з добою Руїни. У верхів’ях річок Сіверський Донець, Ворскла, Псел та інших переселенці заснували чимало нових поселень. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під управлінням царських воєвод. У Слобідській Україні існував козацький устрій.

У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Старшину обирали на загальних козацьких радах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Завдання передбачає знання особливостей становища українських земель у роки Руїни.

У 1660–1670-ті рр., коли Козацька держава розкололась на два Гетьманства, Запорозька Січ, яка посідала особливе становище, фактично стала проводити самостійну політику, яка не завжди збігалася з політикою гетьманів.

Неодноразово дії Січі зривали плани з відновлення єдності Гетьманщини. Так, було зірвано Західний похід П. Дорошенка у 1667 р., неодноразово проголошували свого гетьмана, виступили проти союзу Козацької держави з Османською імперією тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620–1630-х рр.

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання передбачає знання визначених Програмою ЗНО з історії України договорів.

Куруківська угода між реєстровим козацтвом і поляками – 1625 р.

Зборівський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1649 р.

Білоцерківський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1951 р.

Гадяцькі пункти між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1658 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану у ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – мирний договір між Московією та Річчю Посполитою.

Ключові в завданні та джерелі імена, словосполучення-маркери – «гетьман І.Самойлович», «Запорозьке військо ніколи не зречеться… [Правобережної України]», «не так станеться, як Москва у своїх мирних умовах із поляками постановила…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Вічний мир 1686 р.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише два – Віленське перемир’я та Вічний мир – були укладені Москвою з Річчю Посполитою.

Саме на гетьманування І. Самойловича (1672–1687 рр.) припадає укладення Вічного миру (1686 р.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування П. Дорошенка, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання хронологічної послідовності подій другої половини ХVІІІ ст.

Чигиринські походи турецько-татарських військ – 1677–1678 рр.

Ухвалення Гадяцького договору – 1658 р.

Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України – 1668 р.

Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московією та Османською імперією – 1681 р.

Відповідь – Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Самойловича.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є наступні кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, український гетьман.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери  – «Дорошенка заслав у вічну неволю», «Чигирин з усією цьогобічною Україною втратив» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про гетьмана Івана Самойловича. Саме цей гетьман Лівобережної Гетьманщини, прагнучи об’єднати під своєю владою Лівобережну та Правобережну України, вів запеклу боротьбу проти гетьмана Правобережної Гетьманщини П. Дорошенка. Так, у 1674 р. московська армія під командуванням воєводи Г. Ромадановського та козацькі полки на чолі з гетьманом І. Самойловичем вступили на Правобережжя й узяли в облогу гетьманську столицю – Чигирин. На допомогу П. Дорошенку під Чигирин підійшла турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи, яка змусила І. Самойловича та московські війська відступити. Восени 1676 р. московська армія й полки І. Самойловича знову обложили Чигирин. П. Дорошенко, розуміючи всю безвихідь становища, переконав козаків припинити опір, здав Чигирин і зрікся гетьманства. У результаті вторгнення в 1678 р. турецько-татарських військ І. Самойлович втратив контроль над Чигирином і всім Правобережжям.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Поділ Гетьманщини. Чигиринські походи турецько-татарського війська.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності запропонованих подій другої половини XVII ст.

Чигиринські походи – воєнні дії 1677–1678 рр. за участю Туреччини, Московії та козацтва Правобережної та Лівобережної Гетьманщини. Одним з головних завдань цих походів було оволодіння стратегічно важливим на той час містом Чигирином. Перший наступ розпочався влітку 1677 р., коли 120-тисячне турецько-татарське військо під проводом Ібрагіма Паші обложило Чигирин. Місто боронили козаки гетьмана І. Самойловича (25 тис. осіб) і московські стрільці воєводи Г. Ромадановського (32 тис. осіб). Завдяки завзятій обороні козаків і московитів та сильним укріпленням міста, турки змушені були відступити. Улітку 1678 р. турки вдруге взяли в облогу Чигирин. Цього разу вони наступали 200-тисячним військом під проводом великого візира Кара-Мустафи. Московсько-козацьке військо становило близько 120 тис. осіб. Після місяця завзятої боротьби турки все-таки захопили Чигирин, з якого залишилися самі руїни. Гетьман І. Самойлович, щоб ускладнити становище турків на Правобережжі, проводить так званий «Великий згін» – насильне переселення мешканців правобережних сіл і містечок на Лівобережну Україну. Виснажені боротьбою та частими наскоками запорожців під проводом І. Сірка, турки залишають зруйнований Чигирин і спустошене Правобережжя.

Таким чином, перша правильна «логічна пара» у завданні: Чигиринські походи турецько-татарських військ – знелюднення частини Правобережної України, руйнація козацької столиці.

Андрусівський договір – договір між Московським царством і Річчю Посполитою про припинення війни та за право володіння Україною. Підписаний у 1667 р. терміном на 13,5 років у с. Андрусов біля Смоленська. Укладений усупереч українсько-московським договорам, підписаним з царським урядом гетьманами Б. Хмельницьким, Ю. Хмельницьким та І. Брюховецьким. Його статті встановлювали розподіл сфер впливу польського короля і московського царя на Українську козацьку державу. Лівобережна Україна відходила до Московії, а Правобережна – до Речі Посполитої. Царський уряд зобов’язувався виплатити Польщі як компенсацію за втрачені шляхтою землі на Лівобережній Україні 1 млн польських злотих. Київ повинен був відійти до Польщі 1669 р. Запорозька Січ потрапляла в спільне володіння обох держав.

Таким чином, друга правильна «логічна пара» у завданні: укладення Андрусівського договору – поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством.

Віленське перемир’я – угода про припинення воєнних дій між Річчю Посполитою та Московським царством, укладена в 1656 р. у м. Вільно. На переговори у Вільно українська делегація, на вимогу польської сторони, не була допущена, а висунуті гетьманом Б. Хмельницьким пропозиції були відкинуті. Віленське перемир’я викликало обурення гетьмана та козацької старшини, оскільки порушував Переяславську угоду – Москва ставала союзницею Польщі. На козацькій Раді, скликаній Б. Хмельницьким у Чигирині, всі присутні полковники, осавули, сотники «присягали собі, а не чужим монархам» боротися за Україну. Сам Б. Хмельницький розгорнув активну діяльність зі створення коаліції з ряду європейських країн, що мала вирішити «польське питання».

Таким чином, третя правильна «логічна пара» в завданні: підписання Віленського перемир’я – пошук Б. Хмельницьким нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Гадяцькі пункти – угода, укладена в 1658 р. під містом Гадяч з ініціативи гетьмана І. Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною, що мала ввійти під назвою «Великого князівства Руського» до складу федерації на рівних правах з Королівством Польським і Великим князівством Литовським. Московія не сприйняла цю угоду і почала війну з Україною. Незважаючи на перемогу під Конотопом, війна склалася для І. Виговського невдало. Запорозькі козаки, напавши на татар, змусили їх повернутися назад у Крим. Гетьман лишився без свого союзника. Проросійськи налаштовані кола старшини та козацтва саботували війну, бо, на їхню думку, І. Виговський «продав Україну полякам». Не бачачи іншого виходу з ситуації, гетьман І. Виговський у 1659 р. склав повноваження та виїхав до Польщі.

Отже, четверта правильна «логічна пара» в завданні: ухвалення Гадяцьких пунктів – початок війни Московського царства проти Гетьманщини.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання міжнародної ситуації, що склалася навколо Української козацької держави в останні десятиліття ХVІІ ст.

Руїна призвела до занепаду козацької держави, і її долю вирішували сусіди. Так, за Бахчисарайським договором 1681 р. долю приналежності Правобережжя після запеклої боротьби вирішували між собою Стамбул і Москва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування Д. Многогрішного.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності гетьманів часів Руїни.

Компанійське військо було створено за часів гетьмана Д. Многогрішного.

Компанійці – наймані підрозділи кінноти, які переважно виконували поліцейську функцію. Набиралися з козаків або з іноземців (волохів, сербів тощо). З 20-х рр. ХVІІІ ст. компанійці – це наближені до гетьмана особи, що користувалися певними привілеями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зовнішньо-політична діяльність уряду Б. Хмельницького. Умови українсько-російського договору 1654 р.

Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Поділ Гетьманщини. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель. Причини та наслідки укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає встановлення хронологічної послідовності подій ХVІІ ст.

Бахчисарайський договір між Московським царством і Османською імперією було укладено в 1681 р.

Андрусівський договір між Московією і Річчю Посполитою укладено в 1667 р.

«Вічний мир» між Московією і Річчю Посполитою укладено в 1686 р.

«Березневі статті» між Військом Запорозьким і Московським царством укладено 1654 р.

Відповідь: Г Б А В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Конотопська битва.

Завдання спрямоване на перевірку знання дат, передбачених Програмою ЗНО з історії України. Конотопська битва відбулася в 1659 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Руїна. Причини та наслідки Руїни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – характеристика періоду Руїни.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «край зруйнований», «війна обернула… на спорожнілі поля, зарослі бур’яном руїни, на покинуті жителями міста» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про наслідки Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – регіон України.

Маркери – «Наші діди, батьки, брати і родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну», «закликання бєлгородських та курських воєвод», «не відбирати від нас наших вольностей», «щоб ми захистили собою московські українські міста по Бєлгородській лінії» – чітко вказують на Слобідську Україну, де в результаті переселенського руху українського населення у ХVІІ ст. сформувався козацький устрій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Гадяцьких пунктів, укладених між представниками Української козацької держави, на чолі якої тоді перебував Іван Виговський, і представниками Речі Посполитої.

Згідно угоди Велике князівство Руське включало в себе землі Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

Правильна відповідь – 3 6 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань змісту періоду Руїни в історії України.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки подій.

Ухвалення Гадяцьких пунктів стало приводом до початку війни Московського царства проти Гетьманщини.

Чигиринські походи турецько-татарських військ 1677–1678 рр. призвели до знелюднення частини Правобережної України, руйнації столиці козацької держави.

Укладення Андрусівського перемир’я у 1667 р. спричинило поділ території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московським царством.

Підписання Віленського перемир’я у 1656 р. між Річчю Посполитою і Московським царством спонукало гетьмана Б. Хмельницького до пошуку нових союзників у боротьбі з Річчю Посполитою.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела і знань основних подій періоду Руїни.

Ключові словосполучення джерела  – «мир на тринадцять років під корисними умовами для обох монархів (польського короля і московського царя)», «покривджено тільки козаків», «низові запорозькі козаки лишались у послушенстві обох монархів» – чітко вказують на умови Андрусівського перемир’я 1667 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьманів К. Розумовського, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Дорошенка та І. Мазепу.

Серед запропонованих постатей лише П. Дорошенко відповідає умові завдання. У 1669 р. за ініціативи гетьмана на козацькій раді у Корсуні було визнано протекторат Османської імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду Руїни.

У добу Руїни Запорозька Січ виступала самостійною військово-політичною силою. У період з 1667 р. (Андрусівське перемир’я) по 1686 р. (Вічний мир) вона формально перебувала під подвійним управлінням московського царя і польського короля.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій часів Руїни. У результаті Чигиринських походів 1677–1678 рр. турецькі війська встановили контроль над Правобережною Гетьманщиною.

«Великий згін» – насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя на Лівобережну Україну (Гетьманщину), зорганізоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр. з метою позбавлення політичних противників соціальної бази і знелюднення території, яка переходила під управління Османської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі № 1 словосполучення-маркери – «війська реєстрового… двадцять тисяч», «має бути зареєстроване у воєводстві Київському» – чітко вказують на умови Білоцерківського договору (1651 р.).

Ключові в джерелі № 2 словосполучення-маркери – «дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького», «Київському, Брацлавському воєводстві» – чітко вказують на умови Зборівського договору (1649 р.).

Ключові в джерелі № 3 словосполучення-маркери – «Україна… знов єднається із Королівством Польським і Великим Князівством Литовським під назвою Великого Князівства Руського», – чітко вказують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі № 4 словосполучення-маркери – «Київ має залишати на стороні… царської величності», «козаки, що. . на Січі… мають бути у володінні… царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» (1686 р.).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери – «М. Голіцин», «вдруге з російськими військами ходили в Крим», «приєднався гетьман І. Мазепа з козаками» – чітко вказують на події Другого кримського походу 1687 р.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери – «поляки удалися до трактатів з росіянами», «Андрусів», «відступивши росіянам на тринадцять років» – чітко вказують на Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московією 1667 р.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери – «гетьман І. Виговський», «Сосновка. . переправа», «велике царське військо князя Ромадановського», «бій великий був», «хан з Ордами з Торговиці рушив», «багато царських людей полягло» чітко вказують на перебіг битви під Конотопом 1659 р., де було розгромлено військо московського царя.

Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери – «(турчин) постановив… розорити війною Чигирин», «Юрій Хмельницький», «Чигирин з усією Україною схилити під турецьку владу» – чітко вказують на події Чигиринських походів турецьких військ 1677, 1678 рр.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «розділили Україну навпіл», «хочуть нашу отчизну, милу Україну, занедбати» – вказують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.). Допоміжним елементом для правильного виконання завдання є зазначення ім’я гетьмана Петра Дорошенка (1665–1776 рр.), у період правління якого відбулася ця подія, і сторони, які домовлялися: московський цар і польський король.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь визначати ознаки явищ, процесів.

У цьому випадку треба визначити ознаки господарського життя і політичного устрою Слобідської України в другій половині XVII ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді життя Слобідської України відображають такі ознаки: дія права займанщини (козаки здійснювали колонізацію порубіжжя Московської держави, Речі Посполитої і Кримського ханства), відсутність посади гетьмана (землі перебували у підпорядкуванні Бєлгордського воєводи), існування полково-сотенного устрою (козаки, що переселялися на ці вільні землі, принесли з собою і козацьку організацію, яка найбільше відповідала умовам постійних воєнних тривог).

Відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-х – У 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Укладення Гадяцького договору між Річчю Посполитою і Козацькою державою спричинило агресію Московського царства проти Гетьманщини.

Чигиринські походи турецько-татарської армії призвели до втрати контролю гетьмана Івана Самойловича над Правобережжям. Щоб позбавити ворога контролю над населенням, він зганяє його на Лівобережжя («Великий згін»). Зрештою Османській імперії дісталася спустошена і зелюднена територія.

Проведення Чорної ради поблизу Ніжина призвело до розпаду Гетьманщини на дві частини – Правобережну (був обраний гетьман Павло Тетеря) та Лівобережну (гетьманом став Іван Брюховецький).

Дем'ян Многогрішний, ставши гетьманом, щоб компенсувати нестачу кінноти (раніше цю роль у війні проти Польщі виконували кримські татари), створив наймане кінне військо «компанійців».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення дат передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра (Лівого берега)… містам і землям… як вони до цього часу договором про перемир’я (Андрусівське) на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають», «Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку… мають бути … у володінні і в державі їхньої царської величності» – указують на умови «Вічного миру» між Річчю Посполитою і Московським царством 1686 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних умов міжнародних договорів, передбачених Програмою ЗНО. Проте визначення відповідного договору передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – міжнародні договори.

Ключові в джерелі 1 словосполучення-маркери – «ті міста і землі, які в минулій війні від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані були, залишаються у володінні і в державі його царської величності», «Запороги та козаки, що там живуть… мають бути в послуху та під високою рукою обох Великих государів» – указують на умови Андрусівського перемир’я (1667 р.).

Ключові в джерелі 2 словосполучення-маркери – «Великого князівства Руського», «Уся Річ Посполита… відновлюється цілком такою, як була перед війною» – указують на умови Гадяцького договору (1658 р.).

Ключові в джерелі 3 словосполучення-маркери – «кордону бути по річці Дніпро», «Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати», «козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром», «Київ має бути на стороні Його царської величності» – указують на умови Бахчисарайського договору (1681 р.).

Ключові в джерелі 4 словосполучення-маркери – «Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан татарський миру з королем польським і з царем московським», «союзу дружества нехай не творить без відома та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська» – указують на умови Корсунської угоди (1669 р.).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки XVII ст.

Уважно прочитавши уривок з історичного документа, виявимо в першому реченніслова-маркери: «гетьман військ Руських».

Очевидно, ідеться про Гадяцьку угоду (договір) щодо формування федеративної Речі Посполитої з Польщею, Литвою та Великим князівством Руським. Доказом правильності нашої відповіді є наступні слова-маркери «Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства». Залишилося пригадати, хто з гетьманів наполягав на підписанні Гадяцької угоди, яка, до речі, ніколи не була виконана. Це Іван Виговський.

Відповідь – А.

Це завдання на встановлення відповідності.

Завдання вимагає від вас знати дати національно-визвольної війни Б. Хмельницького і його наступника.

Усі дати, що містить завдання, є в Програмі ЗНО з історії України.

Варіанти 1, 3, 4 стосуються національно-визвольної війни Богдана Хмельницького.

Лише варіант 2 – це час гетьманування І. Виговського.

Зайвим у правій колонці буде дата 1652 р. – Батозька битва, на якій козаки помстилися за поразку під Берестечком. У 1648 р. відбулися три битви – Жовті Води, Корсунь і Пилявці. Залишається варіант 1, який відповідає 1653 р.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно уважно розглянути картосхему, звернути увагу на умовні позначки, наведені в її легенді (зведенні умовних позначень, використаних на карті, із текстовими поясненнями до них). Позначку «Місце битви» на картосхемі розташовано поблизу міста Конотопа. Стрілками позначено дії московських і козацько-татарських військ. Іншу умовну позначку «Місце укладання угоди» розташовано поблизу міста Гадяча. Ці слова й словосполучення є маркерами, за якими можна дійти висновку: ідеться про діяльність Івана Виговського. Війська під орудою цього гетьмана 1659 року дали бій московитам під Конотопом. У Гадячі підписано Гадяцьку угоду, у якій ішлося про федерацію Речі Посполитої, Литви й земель «Руського князівства». Важливо, що на картосхемі кордони «Руського князівства» включають землі як Правобережної України (м. Брацлав), так і Лівобережної (м. Чернігів). Іван Виговський був гетьманом по обидва боки Дніпра. Павло Тетеря, Іван Брюховецький і Дем’ян Многогрішний – гетьмани або ж Правобережної України, або ж Лівобережної (поділ від 1663 року)

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати дати битв, про які йдеться в ньому.

7 липня 1659 року – початок Конотопської битви, однієї з ключових у московсько-українсьій війні 1658–1659 років.

Переможна битва української козацької армії, очолюваної гетьманом Богданом Хмельницьким, проти військ Речі Посполитої під Пилявцями, відбулася у вересні 1648 року.

Восени 1362 року литовсько-русинське (руське) військо, яким командував великий князь Ольгерд, завдало нищівної поразки військам Золотої Орди на березі річки Сині води, завдяки чому Київ й українські терени колишньої Русі остаточно звільнено від татарського панування.

Битва під Оршею відбулася 8 вересня 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Острозького, на той час Гетьмана Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського й Королівства Польського, і московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Перемога під Оршею зробила К. І. Острозького відомим усій Європі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками «столиці Української козацької держави». У ті часи Київ не був резиденцією козацьких гетьманів, тож варіант відповіді А неправильний. Натомість Чигирин (варіант відповіді Б) був столицею кількох козацьких гетьманів, зокрема Івана Виговського, Павла Тетері й Петра Дорошенка. Юрій Хмельницький, так званий «князь сарматський», вибрав столицею місто Немирів. Місто Батурин (варіант відповіді В) було столицею часів гетьмана Івана Мазепи. І, відповідно, Глухів (варіант відповіді Г) став столицею козацтва після гетьманування Івана Мазепи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

Захоплення турками міста Чигирина пов’язано з чигиринськими походами Османської імперії. Вона використовувала відоме для українського населення ім’я Юрія Хмельницького, який називав себе «князем сарматським».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В уривку йдеться про захоплення турками українського міста. Міжнародні договори, наведені у варіантах відповіді А й Г не задовольняють умову завдання, бо їх підписали Річ Посполита й Московська держава. Так само неправильним є варіант відповіді Б. Адже укладення Корсунської угоди (1669 рік) стосується гетьмана Петра Дорошенка й прийняття турецького протекторату. Бахчисарайський мирний договір – договір між Гетьманською Україною і Кримським ханством про військово-політичний союз, укладений у березні 1648 року гетьманом Богданом Хмельницьким і кримським ханом Іслям III Ґераєм.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття.

В умові завдання ідеться про гетьмана Івана Виговського, який 1659 року в союзі з кримським ханом пішов війною в Московію. В уривку описано один із ключових епізодів московсько-української війни 1658–1659 років – битву, що відбулася 1659 року між військами гетьмана Івана Виговського й Кримського ханату й московським військом біля міста Конотопа сучасної Сумської області.

Битва 1652 року під горою Батіг біля сучасного села Четвертинівки Тростянецького району на Вінниччині – бій союзної армії Війська Запорозького й Кримського Ханства. Відбулася під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва під Оршею сталася 1514 року між 15-тисячним військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького й московською армією на чолі з воєводою Іваном Челядніним. Хотинська битва між військами Речі Посполитої й Османської імперії біля міста Хотина відбулася 1621 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, устрою Української козацької держави – Війська Запорозького.

«Генеральна військова канцелярія» – це військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництва якої гетьман правив державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього й міжнародного характеру.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії визначних постатей з історії України.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів. Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Від другої половини XVI ст. на теренах, де сходилися кордони Речі Посполитої, Московської держави і Кримського ханства, розгорнувся активний процес колонізації. У XVII ст. він набув значних розмірів. Основну роль у колонізації відігравали українські селяни й козаки з Лівобережної і Правобережної України. Переселенський рух привів до виникнення історико-географічної області

На той час переселенців називали «викотці». Це люди, які рвали всі свої зв’язки з колишнім місцем перебування і йшли на незаселені території. Богдан Хмельницький негативно ставився до цього переселенського руху й навіть намагався повернути їх назад.

Формально ці землі належали московському царю, але фактично були нічийними. Засновані на нових землях поселення звільняли від податків, і тому називали слободами (звідси й назва Слобідська Україна). Права українських поселенців закріплювали царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя полягало у складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під урядованням царських воєвод.

У 1638 році сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Яковом Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 році велика група селян і козаків Чернігівського й Ніжинського полків на чолі з Іваном Дзиковським збудувала фортецю Острогозьк, а переселенці з містечка Ставищі Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували поселення Суми. У 1654 році на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було закладено місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм тощо. Водночас із містами виникали й нові села.

У 1657–1659 роках царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 році було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так й адміністративно-територіальними одиницями.

Масове переселення на Слобожанщину української людності відбувалося у другій половині ХVІІ ст. і пов’язане з добою Руїни. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічували 232 населені пункти (у 1657 році – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість (80 %) становили українці.

Тобто для колонізації Слобідської України у другій половині XVII ст. була характерною нова хвиля переселенців із Правобережної і Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання умов основних міждержавних договорів в історії України.

Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 рік) Запорозька Січ була підпорядкована московському царю і польському королю. А в реальності проводила самостійну зовнішню політику, яка доволі часто йшли в розріз із політикою гетьманів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь:

• здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст;
• розпізнавати основних історичних персоналій історії України за портретними рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

• З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
• Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
• Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – постать козацького гетьмана часів «Руїни».

Словосполучення-маркери – «Обертають край в руїну», «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну», «І на чужині московській / Світлий муж наш погибає», «Був він “Сонцем на Руїні”» – однозначно вказують на діяльність гетьмана Петра Дорошенка.

За портретними рисами можна визначити, що на картинах зображено гетьманів Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепу й Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних історичних дат й умов міжнародних договорів, що стосувалися території України.

Договір, за яким турецьким султаном визнано зверхність московського царя над Лівобережною Україною і Запорозькою Січчю, укладено 1681 р. й названо Бахчисарайським.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду «Руїни» та картографічних умінь.

На картосхемі позначено межі Війська Запорозького за умовами Гадяцького договору (на це вказує дата в легенді картосхеми).

Штрихуванням виокремлено розкол Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну  в результаті обрання 1663 року на Правому березі гетьманом Павла Тетері, а на Лівому – Івана Брюховецького.

Спільний похід польсько-україно-татарського війська на Лівобережжя під керівництвом короля Яна ІІ Казимира відбувся 1664 року й завершився поразкою. У цьому поході правобережними козаками командував гетьман П. Тетеря. Лівобережні полки разом із московськими військами чинили опір. Гетьманом Лівобережжя був І. Брюховецький.

Після поразки походу Річ Посполита остаточно втратила контроль над Лівобережною Україною.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов, укладених козаками з владою Речі Посполитої.

Реєстр з 6 тис. козаків був визначений Куруківською угодою.

Реєстр з 20 тис. козаків був визначений Білоцерківським договором.

Реєстр із 40 тис. козаків був визначений Зборівським договором.

Реєстр із 60 тис. козаків був визначений «Березневими статтями».

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Дорошенка, що провів у Корсуні розширену старшинську раду, на якій було ухвалено прийняття протекторату Османської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій соціально-економічного життя Гетьманщини у другій половині ХVІІ ст., уміння розпізнавати їх поміж поданих варіантів відповіді.

У цей період відбувалося:

• формування козацько-селянської власності на землю;
• здобуття особистої свободи абсолютною більшістю селян і міщан;
• зростання провідної ролі козацтва і православної шляхти.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х р.р. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій ХVII ст., уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Проголошення Петра Дорошенка гетьманом усієї України відбулося 1668 року.

Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату відбулося 1686 року.

Укладення між Московським царством і Річчю Посполитою Андрусівського перемир’я відбулося 1667 року.

Чигиринські походи турецьких військ відбулися в 1677–1678 роках.

Правильна відповідь: ВАГБ.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Гетьманщини, Слобідської України й Запорожжя. У 1650–1680-х роках ці землі стали ареною подій, які дістали назву «Руїна». Активними учасниками цих подій були сусідні держави – Річ Посполита, Московське царство й Османська імперія, які безсоромно ділили й грабували Україну. Бахчисарайський договір 1681 року – це угода між Османською імперією і Кримським ханством з одного боку й Московською державою – з іншого.

Згідно з умовами договору:

• кордон між Московською державою й Османською імперією встановлено по р. Дніпро;
• міста Київ, Васильків, Трипілля з навколишніми містечками відходили до Росії, територія вздовж правого берега мала залишитися незаселеною;
• землю між Бугом і Дніпром вирішили теж не заселяти, зруйнованих фортець не лагодити й нових не будувати;
• кримські, очаківські й білгородські татари могли вільно пересуватися по обох берегах Дніпра;
• мешканці України мали право вільно ловити рибу в Дніпрі та його плавнях, добувати сіль у лиманах, полювати, плавати по Дніпру до Чорного моря;
• султан і хан обіцяли: не допомагати ворогам царським, писати царський титул повністю, припинити татарські наскоки на московські й українські землі.

Тобто йдеться про території між р. Дніпро (який був кордоном між двома державами) і Південним Бугом, яка на картосхемі позначена цифрою 3.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку вмінь визначати наслідки подій з історії України.

Два Чигиринські походи турецько-татарської армії відбувалися 1677 й 1678 року. Після першої поразки 1677 року турецько-татарські війська в 1678 році оволоділи столицею Козацької держави – Чигирином.

Проте значні втрати завадили османам продовжити наступ на Лівобережжя. Усвідомлюючи, що він утрачає Правобережжя, гетьман Іван Самойлович зігнав населення з Правобережжя на Лівобережжя. У результаті Османській імперії після запеклої боротьби дісталося розорене й знелюднене Правобережжя. Поділ земель Козацької держави між Москвою і Портою був закріплений Бахчисарайським договором 1681 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Хронологічні межі періоду Руїни охоплюють період від кінця 1650-х до кінця 1680-х років.

У цей час гетьманами були Іван Брюховецький (1663–1668), Юрій Хмельницький (1659–1662), Дем’ян Многогрішний (1669–1672).

Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Данило Апостол, Костянтин Розумовський – це гетьмани, які діяли у ХVІІІ столітті.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Займанщина – це елемент звичаєвого права, що давав змогу на підставі першості володіти землею.

Паланка – військова, адміністративно-територіальна й господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.

Зимівник – хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.

Панщина – форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д,  4-Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості знань основних подій XVII–XVIII ст. і вмінь установлювати їхню послідовність.

Руїна – друга половина XVII ст., 1659–1686 рр.

Паліївщина – початок XVIII ст., 1702–1704 рр.

Коліївщина – друга половина XVIII ст., 1768 р.

Хмельниччина – середина XVII ст., 1648–1657 рр.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Б,  4-В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання історичних постатей.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. Як наслідок – занепад, розкол Гетьманщини, підпорядкування козацької держави Московії, розорення і фактична ліквідація козацького устрою на Правобережжі. 

У цей період із зазначених гетьманську булаву тримали:

• Іван Брюховецький, 1663–1668 рр.
• Юрій Хмельницький, 1659–1662 рр.
• Дем’ян Многогрішний, 1669–1672 рр.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію з карти й застосовувати ці знання з огляду на її зміст.

У завданні треба визначити район, що був охоплений антигетьманським повстанням.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• установлюємо відповідність здобутої з карти інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На картосхемі зображено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Гадяцького договору 1658 р. 

Також зазначено місце укладення цього договору й битву під Конотопом (1659 р.), у якій гетьман Іван Виговський завдав поразки московським військам.

Тобто повстання, територію якого заштриховано на карті, належить до періоду правління гетьмана І. Виговського.

Правильна відповідь: Б.