Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань основних дат історії України, які передбачено Програмою ЗНО.

«Руська трійця» – галицьке літературне угрупування, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження та діяло впродовж 1833–1837 рр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи». Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність на українських землях культурно-просвітніх, політичних організацій у першій половині ХІХ ст.

Південне товариство декабристів ставило перед собою мету повалення самодержавства шляхом військового перевороту, скасування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою.

Кирило-Мефодіївське братство ставило перед собою ціль знищити царизм, утвердити демократичні права і свободи всіх громадян, створити федерацію християнських слов’янських республік.

«Руська трійця» намагалася піднести національну свідомість українців Галичини, перетворити народну мову на літературну, пропагувала єдність українського народу.

Головна руська рада домагалася розширення сфери вжитку української мови, поділу Галичини на дві провінції – Західну (польську) та Східну (українську).

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних подій національного відродження на західноукраїнських землях.

«Товариство галицьких греко-католицьких священників», яке було засноване в 1816 р. Іваном Могильницьким, гурток «Руська трійця», утворений у 1833 р. Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, сприяли розгортанню початкового етапу національного відродження на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про селянські реформи на українських землях в ХІХ ст.

Спільною рисою селянських реформ в Австрійській імперії, започаткованих у1848 р., та Російській, започаткованій в 1861 р., було надання селянам землі і громадянських прав.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків основних подій.

Поштовхом до створення у Львові Головної руської ради (1848–1851 рр.) стали події європейської революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії є видання 1848 року першої україномовної газети «Зоря Галицька», скликання Собору руських учених у Львові – з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ - у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань і розуміння характерних рис становища західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

З-поміж запропонованих варіантів відповіді правильними є:

• посилення впливу німецької мови та культури.
• зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви.
• домінування поляків і німців в органах влади.

Правильна відповідь: 1 4 5.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Перебіг національно-визвольного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Наслідки та значення подій 1848–1849 рр.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Революційні події в Європі надали широкого розмаху національно-визвольному руху в Східній Галичині. Ураховуючи настрої народних мас, уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 квітня 1848 р. цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося майже на п'ять місяців раніше, ніж в інших частинах імперії. Боротьба селян на Буковині призвела до розгортання повстання під проводом Л. Кобилиці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань діяльності та ідейних засад членів «Руської трійці».

Діячі «Руської трійці» своїм головним завданням вбачали піднесення статусу української мови, розширення сфери її вжитку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту освітніх реформ Марії-Терезії і Йосифа ІІ (1770–1780-ті роки) в Австрійській імперії.

В освітній сфері імператриця Марія Терезія за шкільною реформою 1777 року визнала за усіма своїми підданими право навчати своїх дітей у початковій школі рідною «материнською» мовою.

У Відні 1774 року при церкві Св. Варвари було відкрито семінарію («Барбареум») для навчання греко-католицького духівництва. За правління Йосифа II її закрили, а натомість створили семінарії у Львові й Ужгороді.

Від 1784 року було відновлено діяльність Львівського університету, при якому для студентів-русинів було створено «Студіум рутеніум» («Руський інститут»), де науки викладали церковнослов’янською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Унаслідок Першого поділу Речі Посполитої 1772 року до володінь Австрійської монархії приєднано Східну Галичину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Під час подій революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії Головна руська рада, що намагалася репрезентувати інтереси українського народу, домагалася поділу Галичини на дві частини: східну – українську й західну – польську.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати національну українську організацію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – національна українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «весна наступає… через Конституцію… то сонце… до нового життя пробудило», «Вставайте ж Браття, бо вже час! …Будьмо народом!» – допомагають визначити, що джерело є уривком з відозви Головної Руської Ради, з якою вона звернулася до українців Галичини у 1848 р. під час загальноєвропейської революції 1848–1849 рр., що отримала назву «Весна народів».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Значення подій 1848–1849 рр.

Завдання передбачає знання подій «європейської весни народів» (революції 1848–1849 рр.) на українських землях. Серед основних прикладів суспільної діяльності Головної руської ради можна виділити такі:

• Заснування радою першої української щотижневої газети «Зоря галицька».
• Липень 1848 р. – заснування Галицько-руської матиці – товариства, що займалося виданням дешевих книжок для народу українською мовою.
• Жовтень 1848 р. – робота Собору руських учених – з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт.
• Початок будівництва у Львові Народного дому з бібліотекою та музеєм.
• 1849 р. – відкриття у Львівському університеті кафедри української мови та літератури, яку очолив М. Головацький.
• 9 червня 1848 р. – звернення ГРР до імператора з проханням поділу Галичини на польську та українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням протиріч з поляками, які відверто ігнорували права українців.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Завдання передбачає зміни державної приналежності українських земель, а також знання хронології поділів Речі Посполитої у ХVІІІ ст. У даному випадку йдеться про Галичину, яка у 1772 р. перейшла в результаті Першого поділу Речі Посполитої до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ і українські землі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати наслідки аграрних реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ, які проводилися на західноукраїнських землях в останній чверті ХVІІІ ст.

Основним змістом реформ стало обмеження селянських повинностей.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Л. Кобилиця. Форми соціального протесту населення.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія, пов’язана з іменем Л. Кобилиці.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «повідомив міністра внутрішніх справ», «рейхстаг ухвалив рішення», «депутат Л. Кобилиця», «виключеним зі складу рейхстагу» – допомагають визначити, що описані в уривку події відбувалися під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії.

У липні 1848 р. селяни Буковини обрали Л. Кобилицю депутатом рейхстагу. В австрійському парламенті Л. Кобилиця виступив за скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу. У серпні 1848 р. імператор Франц-Йосиф І поширив дію закону про скасування панщини на Буковину. Однак сервітутні права залишалися за поміщиками. У листопаді 1848 р. Л. Кобилиця прибув з Відня до Вижниці, де скликав селянський схід, на якому було ухвалено повернути ліси й пасовиська. Організувавши кінні загони, він почав здійснювати експропріацію поміщицьких маєтків, роздаючи добро селянам. Значна частина гірських районів Північної Буковини опинилася під контролем селянських загонів. Повстання під проводом Кобилиці тривало півтора року. Рейхстаг позбавив Кобилицю мандата, а власті Буковини пообіцяли сплатити 1000 золотих тому, хто допоможе схопити колишнього депутата імперського парламенту. Лише у квітні 1850 р. карателі спромоглися заарештувати селянського ватажка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати ключові ідеї (засади) діяльності різних політичних сил, спираючись на знання основних етапів їхньої діяльності.

Кирило-Мефодіївське братство – українська таємна політична організація, що виникла в Києві наприкінці 1845 р. Програмні положення братства були викладені в «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був М. Костомаров. Братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов’янських народів на принципах рівності та суверенності; знищення царизму та скасування кріпосного права; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння в правах усіх слов’янських народів щодо їхньої мови, культури та освіти.

Таким чином, перша правильна «логічна пара» у завданні: Кирило-Мефодіївське братство – знищення царизму, утвердження демократичних прав і свобод, створення федерації християнських слов’янських республік.

«Руська трійця» – літературне угрупування (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), що діяло в Галичині впродовж 1833–1837 рр. Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. У 1834 р. «Руська трійця» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», у якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію. Істотною заслугою «Руської трійці» було видання в 1837 р. альманаху «Русалка Дністровая», що впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу.

Таким чином, друга правильна «логічна пара» в завданні: Руська трійця – піднесення національної свідомості українців Галичини, перетворення народної мови на літературну, пропаганда єдності українського народу.

Головна руська рада – перша українська політична організація. Створена в 1848 р. у Львові під час революції в Австрійській імперії для оборони прав українського населення. У своєму Маніфесті заявила про єдність усього 15-мільйонного українського народу і підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії. Вимагала поділити Галичину на дві окремі адміністративні одиниці: Східну – українську і Західну – польську; об'єднати в одну провінцію українські землі – Галичину, Буковину і Закарпаття; викладання в школах та видання урядових розпоряджень вести українською мовою.

Таким чином, третя правильна «логічна пара» в завданні: Головна руська рада – розширення сфери вжитку української мови, поділ Галичини на дві провінції – Західну (польську) та Східну (українську).

«Південне товариство» декабристів – таємна революційна організація декабристів в Україні. Створена в 1821 р. на базі Тульчинської управи Союзу благоденства. Ідеологом товариства й автором його програми («Русская Правда») був П. Пестель. У 1824 р. на з’їзді учасники обговорили та схвалили програму товариства, яка передбачала повалення царату, скасування кріпацтва та встановлення республіканського ладу. При цьому не визнавалися права неросійських народів на самовизначення та заперечувалася перебудова Російської імперії на федерацію.

Отже, четверта правильна «логічна пара» в завданні: «Південне товариство» декабристів – повалення самодержавства шляхом військового перевороту, скасування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – час і ким здійснені вказані в джерелі перетворення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «поліпшити долю кріпаків українських», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про територію Галичини, яка відійшла до володінь австрійських Габсбургів у результаті І поділу Речі Посполитої 1772 р. Приєднані землі перебували у вкрай занедбаному стані. У цей час при владі в Австрії перебували при владі імператриця Марія-Терезія, а згодом її син Йосип ІІ, які здійснювали реформи у дусі «освіченого абсолютизму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Початок національного відродження. Товариство галицьких греко-католицьких священиків.

Завдання передбачає перевірку знань про передумови національного відродження на західноукраїнських землях.

Наприкінці ХVІІІ ст. – на початку ХІХ ст. греко-католицькі священики були майже єдиною освіченою верствою українського суспільства. Завдяки цьому і значному впливу на суспільство (церква і священики зберігали етнічну ідентичність) греко-католицьке духовенство стало рушієм національного відродження на українських землях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – урядові заходи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «одійшли до Австрії», «правительство австрійське», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про українські землі Східної Галичини, що в 1772 р. за Першим поділом Речі Посполитої увійшли до складу Австрійської імперії.

Саме реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ в 1770–1780-х рр. призвели до «поліпшення долі кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Відповідь – А. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання спрямоване на перевірку знань подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Однією з головних подій українського руху в роки революції стала діяльність Головної руської ради 1848–1851 рр., яка започаткувала видання першої української газети «Зорі Галицької», сприяла відкриттю кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ столітті.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних віх біографії історичних персоналій.

Лук’ян Кобилиця (1812–1851 рр.) – керівник селянського руху на Буковині у 40-х рр. ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. У 1843–1844 рр. очолював виступ селян 16 буковинських сіл проти дідичів.

Під час революції 1848–1849 рр. в Австрії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. Неписьменний Л. Кобилиця підтримував у парламенті лівих депутатів, які вимагали скасування кріпацтва й передавання землі селянам без викупу, виступав за надання Буковині автономії та приєднання її до Галичини.

Після розпуску парламенту повернувся на Буковину й у листопаді 1848 р. розпочав селянське повстання, що тривало до літа 1849 року. У квітні 1850 р. його заарештовано. Помер у в’язниці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – громадсько-політична організація.

Маркери – «Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...», «Будемо берегти наші конституційні права», «шукати способів покращення… життя конституційним шляхом» – чітко вказують на відозву Головної руської ради. До того ж лише ця організація могла легально звернутися з відозвою до українства під час революції 1848–1849 рр., коли було завойовано конституційні права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про основний твір «Руської трійці» «Русалка Дністровая», який був видрукований у Буді в 1837 р. тиражем у 1000 примірників. Проте відразу потрапила під заборону. Реалізована було лише 200 примірників, решта – була конфіскована поліцією. Заарештовані примірними розійшлися під час революції 1848–1849 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вміння застосовувати поняття і терміни.

Будителями прийнято називати діячів національного відродження слов’янських народів кінця XVIII — першої половини XIX ст. Серед зазначених діячів до будителів українців Закарпаття належить О. Духнович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає знання основних понять, визначених Програмою ЗНО.

«Весна народів» – це назва подій європейської революції 1848–1849 рр. Подіями цієї революції були охоплені українські землі, що входили до складу Австрійської імперії. Серед запропонованих варіантів відповіді правильним є Східна Галичина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність «Руської трійці».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «книжечку, написану руською і надруковану… в Буді у 1837 р. під назвою «Русалка Дністровая» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також знання основних подій, пов’язаних з «весною народів» на українських землях.

«Весна народів» – узагальнювальна образна назва демократичних, національно-визвольних революцій, які прокотилися Європою у 1848–1849 рр.

Хоча революції були придушені, вони сприяли становленню демократичних інститутів (парламенти, конституції тощо) і національних держав. Ці революційні події охопили і західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії. Львів у роки революції був центром як польського, так і українського національних рухів. Зокрема, у Львові у травні 1848 р. було засновано Головну Руську Раду, яка стала керівним центром українського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних результатів і наслідків «Весни народів» (Загальноєвропейська революція 1848–1849 рр., що охопила і західноукраїнські землі).

Для виконання завдання треба зіставити варіанти відповідей з відомими вам наслідками революції.

Одним із завоювань революції була ліквідація панщини для селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку розуміння основних процесів і знання особливостей розвитку національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у ХІХ ст.

Особливістю українського національного відродження на західноукраїнських землях було домінування на першому етапі представників греко-католицького духовенства серед його діячів. Це було зумовлено цілою низкою факторів: греко-католицька церква зберігала богослужіння церковно-слов’янською мовою, її духовенство порівняно з іншими верствами українського суспільства було освіченим, мало доступ до новітніх інтелектуальних ідей та теорій, було моральним авторитетом і провідником у своїх парафіях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат подій, внесених до Програми ЗНО.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулась у 1780–1782 рр.

Повстання Чернігівського полку як складова Декабристського руху – у 1825–1826 рр.

Польське визвольне повстання спалахнуло в 1830–1831 рр.

Діяльність «Руської трійці» відбувалася у 1833–1837 рр.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь з'ясовувати причиново-наслідкові зв’язки.

У результаті скасування панщини (внаслідок революції 1848–1849 рр.) на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами (колишніми громадськими землями, які були закріплені у власність поміщиками) за плату.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних особливостей розвитку українського національно-визвольного руху в різних регіонах України.

Коронний край Буковина включав у себе Північну Буковину, яка була переважно заселена українцями і Південну – переважно заселену румунами.

Саме це зумовило протистояння між українським національним рухом і румунським.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про події «весни народів» на західноукраїнських землях і їх вплив на розвиток українського національного відродження.

Об’єднання українських наукових, літературних та освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій «Весни народів» було здійснено «Собором руських учених».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини ХІХ ст. називали «будителями».

«Будителі» – узагальнювальна назва активістів національного відродження слов’янських народів кінця ХVІІІ – ХІХ ст. Представники національної інтелігенції, що зароджувалася. У своїй діяльності виявляли глибокий інтерес до історії і народної мови. Щодо діячів українського національного відродження, то термін «будителі» застосовують стосовно діячів українського руху на Закарпатті та Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Головна руська рада, яка виникла під час «весни народів» (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.), діяла впродовж 1848–1851 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати послідовність подій суспільно-політичного життя ХVІІІ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулася в 1780–1782 рр.

Третій поділ Речі Посполитої відбувся у 1795 р.

Утворення Другої Малоросійської колегії – 1764 р.

Заснування Задунайської Січі – 1776 р.

Відповідно, правильна відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії Маркіяна Шашкевича, який був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці» (1833–1837 рр.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Це завдання потребує застосування ваших знань про регіони України та особливості їхнього історичного розвитку.

Учасникові треба володіти інформацією про регіони українських земель і знати, де розташовані регіони, про які йдеться в основі завдання.

Після розпаду Речі Посполитої Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття в різний час переходять до Австрійської імперії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Якщо перефразувати, то в умові завдання нас запитують, яка з представлених організацій першою ставила політичну вимогу.

З-посеред варіантів вибирати треба з двох: В або Г.

Варіант А відкидаємо, бо Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це структура, що опікувалася  питаннями розвитку української науки, а питання політичні не були для неї пріоритетними.

Священники, зокрема Товариство галицьких греко-католицьких священників (варіант Б), своїм завданням вбачало просвітницьку діяльність.

А от політичні питання стають для українців можливими в час «весни народів»: саме тоді формується перша політична структура українців, перший парламентський досвід. Пригадавши рік утворення Русько-української радикальної партії (1890), ми виходимо на правильну відповідь – Головна руська ради (1848).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати хронологію історичних подій і процесів. У завданні йдеться про освітнє товариство греко-католицьких священників, утворене в Перемишлі 1816 року, а також про діяльність «Руської трійці», утвореної 1832 року. Трудова еміграція – явище, характерне для другої половини ХІХ століття. Політизація національно-визвольного руху – це час «весни народів» 1848 року. Національний рух під релігійними гаслами на українських землях не розгортався. Це явище здебільшого характерне для поширення протестантських ідей, які не знаходили підтримки на українських землях, зокрема в зазначений період.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

Товариство «Просвіта» – громадська організація, утворена 1868 року у Львові з метою культурно-наукового розвитку, консолідування народної спільноти й піднесення національної свідомості українського народу. «Руська трійця» – галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем, що від кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Головна Руська Рада – перша українська політична організація в Галичині. Створена 1848 року у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення. Просвітницьке «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти й культури серед вірних на основі християнської релігії» організовано 1816 року митрополитом Михайлом Левицьким.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України.

Хлопомани – представники суспільної течії, що виникла в 1830-ті роки на Правобережжі, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка свідомо зближувалася із простим народом.

Москвофіли – представники суспільної течії, що склалася в середині XIX століття в Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом.

Народовці – представники суспільної течії, що виникла в 1860-ті роки в Галичині, які спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня, національної свідомості українців.

Радикали – представники суспільної течії, що виникла в 1870-ті роки в Галичині, які прагнули надати українському рухові політичного характеру й першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України.

Правильна відповідь – 1В, 2А, 3Г, 4Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.

Зокрема 9 червня 1848 року ГРР звернулася до імператора Австрії з проханням поділу Галичини на польську й українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням суперечностей із поляками, які відверто ігнорували права українців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Заснування в Києві Кирило-Мефодіївського братства – 1845 рік.

Утворення у Львові культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік.

Виникнення в Києві, Чернігові, Одесі, Харкові громад – напівлегальних об’єднань української інтелігенції – кінець 1850-х – початок 1860-х років.

Утворення у Львові Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії – 1890 рік.

Правильна відповідь – Б А В Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту реформ 1770–1780-х років в Австрійській імперії.

Реформи Марії-Терезії і Йосифа ІІ, здійснювані під впливом ідей «освіченого абсолютизму», охопили й українські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття), що опинилися під владою австрійських Габсбургів. Вони привели до зміни правового становища українського селянства (скасовано кріпосну залежність і надано громадянські права) і греко-католицької церкви (була врівняна у правах з іншими конфесіями).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень аграрних реформ, що були здійснені за правління «освічених монархів» у володіннях австрійських Габсбургів.

Унаслідок запроваджених реформ панщину було обмежено трьома днями на тиждень, селянам надано громадянські права, заборонено тілесні покарання селян поміщиками.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту й наслідків реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ в Австрійській імперії, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Унаслідок освітніх реформ правителів володінь австрійських Габсбургів, до складу яких входили західноукраїнські землі, було запроваджено систему початкових шкіл із навчанням рідною мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діячів українського відродження в Австрійській імперії та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – представник українського руху – «будитель».

Маркери – «я руські… книги писав», «нещасного дня 27 квітня 1849 року арештували мене роз’ярені мадяри», «спочатку в міському домі Пряшева заперли» – чітко вказують на Олександра Духновича, який був «будителем» українського населення Закарпаття, активним учасником «весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського руху на західноукраїнських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – подія.

Маркери – «Започатковано видання першої української газети, …скликано Собор руських учених – усіх прихильників культурного й національного розвитку Галицької України, створено осередки культурно-просвітницького руху українців – “Галицько-руська матиця” і “Народний дім”» – чітко вказують на результати Головної руської ради (ГРР) під час загальноєвропейської революції 1848–1849 років, що дістала назву «весна народів».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій в історії України, уміння визначати їхню послідовність.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників – 1816 рік.

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 рік.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 рік.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 рік.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Г, 4 В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій, які пов’язані з діяльністю українських організацій.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Перша українська промова в семінарії», «Голосом галичан», «спонукою до… нових національних маніфестацій» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці» (Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів національного відродження України й уміння аналізувати історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище,  персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – етап українського національного відродження.

Маркери в джерелі – «Перша українська промова в семінарії… стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій» – чітко вказують на перехід від академічного до культурницького етапу національного відродження.

Правильна відповідь – А.