Розділ: ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст.
Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ ст.
Кількість завдань: 64
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.
Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Дмитра Вишневецького. Додатковою підказкою є зображення князя у вигляді козака (на голові «оселедець», у руках зброя). Саме з Дмитром Вишневецьким (Байдою) повязують зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.
Завдання передбачає перевірку знань ключових подій, передбачених Програмою ЗНО.
Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – ім’я історичного діяча.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «степовий рицар», «людина, яка надала перших організаційних форм козаччині», «його творіння захитає підвалини Речі Посполитої» – допомагають визначити, що йдеться про князя гетьмана Д. Вишневецького.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – історична подія – Люблінська унія.
Серед запропонованих історичних джерел лише в одному містяться ключові словосполучення-маркери – «Сигізмунд Август», «цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським», які вказують на Люблінську унію.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – форма господарювання.
Ключовий уривок у джерелі – «братія шляхетська… думала про нову здобич для польського плуга» – допомагає визначити, що йдеться про поширення фільваркового господарства.
Фільварки – це багатогалузеве господарство шляхти, зорієнтоване на виробництво сільгосппродукції на продаж. У фільварках використовувалася праця кріпаків.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни у соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».
Завдання передбачає перевірку сформованості знань щодо процесу становлення козацтва як стану суспільства.
У ХVІ ст. суспільство на українських землях мало становий характер. Це означає, що стани розрізнялися правами і привілеями. Уперше частина козаків (500 записаних у реєстр) отримала окремі привілеї, права й обов’язки в «Постанові щодо низовці» польського короля Стефана Баторія. Реєстрові козаки звільнялися від сплати податків і виконання всіх повинностей, крім обов’язкової військової служби на власні кошти. За свою службу вони отримували право володіти землею, яку могли передавати в спадок. Замість місцевої влади вони підпорядковувалися гетьману та старшині, яких обирали на козацькій раді.
Військо козаків-реєстровців дістало назву «Його Королівської Милості Запорозького Війська». Його резиденцією став Трахтемирів. Як символ незалежності від державного війська козаки отримали від Стефана Баторія власні прапор і печатку.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти.
Завдання передбачає перевірку сформованості знань про культурне життя на українських землях у другій половині ХVІ ст.
Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».
Із зазначених тверджень правильними є:
- заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії;
- створення Пересопницького Євангелія;
- видання у Львові І.Федоровим «Апостола» та «Букваря».
Відповідь: 2 3 6.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «король Сигізмунд ІІІ», «папа Климентій VІІІ», «спасіння руського народу», «Зважаючи на важливість справи інакшу пастирську турботу, ми доручаємо справу твоїй величності» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про укладення унії католицької і православної церкви.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.
В уривку історичного твору М. Грушевського дається оцінка Люблінської унії.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Завдання спрямоване на перевірку знань основних положень Люблінської унії 1569 р., ключове з яких передбачає об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.
Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на фото інформацію з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.
Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки діяльності князя було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку. Найбільш уславилась школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські.
Заснована в 1578 р., вона за рівнем викладання і структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією, першим вищим навчальним закладом на українських землях. Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.
Завдання передбачає знання соціальних процесів на українських землях у другій половині ХVІ ст.
Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: завершення формування шляхти як єдиного стану землевласників (1566р. – Другий литовський статут); закріпачення частини селянства (1588 рр. – Третій литовський статут); створення реєстрового козацтва (1578 р. – «Постанова щодо низовців» короля Стефана Баторія).
Відповідь: 2 3 6.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.
Завдання передбачає знання мети братського руху в ХVІ ст.
Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.
Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою – дбати про побудову й обслуговування церкви, улаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо. У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.
Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь. На картосхемі зображено частину Речі Посполитої з українськими землями. Географічні назви і розташування дають змогу визначити, що:
цифрою «1» на картосхемі позначено Руське воєводство (міста Львів, Галич);
цифрою «2» – Волинське воєводство (міста Луцьк, Острог);
цифрою «3» – Київське воєводство (міста Чигирин, Переяслав);
цифрою «4» – Брацлавське воєводство (міста Вінниця, Умань).
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.
Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – верства населення Речі Посполитої.
Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «король», «добре з татарами б’ються», «віддав їм Трахтемирів», «настановив їм гетьмана», «прислав клейноди» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про реєстрове козацтво. Дійсно, у 1578 р. польський король Стефан Баторій, готуючись до війни з Московським царством і намагаючись використати в ній військову потугу козацтва, підписав документ, що передбачав створення козацького реєстрового війська в 500 осіб. Реєстровцям було покладено платню грішми й одягом, надано клейноди (хоругву, бунчук, булаву та печатку), передано у власність містечко Трахтемирів із Зарубським монастирем для розміщення арсеналу та військового шпиталю.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси. У цьому завданні слід розпізнати зображену на репродукції картину та встановити її авторство.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на репродукції, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Аналіз джерела дає змогу визначити, що сюжет ікони і манера виконання вказують на вплив ідей Ренесансу. Серед зазначених іконописців ікона відповідає творчості Олексія Горошковича.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).
Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Знання дат зазначених подій передбачено програмою ЗНО.
Ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.
Битва на річці Сині Води – 1362 р.
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 р.
Укладення Кревської унії – 1385 р.
Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.
Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького. Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на його значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки його діяльності було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку.
Найбільше уславилася школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські. Заснована у 1578 р., вона за рівнем викладання та структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією – першим вищим навчальним закладом на українських землях.
Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».
Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння процесу формування козацтва як соціального стану.
У завданні йдеться про спеціальну постанову польського короля Стефана Баторія від 1578 р.
У «Постанові щодо низовців» визначалися права й обов’язки взятих на службу реєстрових козаків. Ураховуючи те, що соціальні стани різняться своїми правами та привілеями, ця постанова започаткувала визнання козацтва новим соціальним станом.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).
Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
- Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.
На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)
Завдання передбачає перевірку знань основних умов Люблінської унії. Унія передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)
Завдання спрямоване на перевірку знань основних наслідків Люблінської унії.
У результаті унії більшість українських земель увійшла до складу Польського королівства, яке разом з Великим князівством Литовським утворювало Річ Посполиту. Це відкрило шлях єзуїтам для місіонерської діяльності на українських землях і заснування 23 колегіумів.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)
Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях стало укладення унії між православною та католицькою церквами. Ще однією причиною став запроваджений Папою Римським Григорієм ХІІІ перехід з юліанського на григоріанський календар, проти якого виступила Православна церква.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)
Завдання виконується у два етапи.
На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.
На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.
Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено ікони:
(А) Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях (кінець ХV – початок ХVІ ст.);
(Б) Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р. О. Горошкович);
(В) Ікона «Покрова Богородиці» (Перша половина ХVІІІ ст.);
(Г) Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІ ст.).
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)
Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.
У 1556 р. було засновано першу відому Січ на острові Мала Хортиця.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)
Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)
Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)
Завдання спрямоване на перевірку знань адміністративно-територіального устрою українських земель у XV–XVIII ст. у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської.
У зазначений період основною адміністративно-територіальною одиницею було воєводство. На українських землях існували такі воєводства: Белзьке, Руське, Подільське, Брацлавське, Підляське, Київське, Чернігівське, Берестейське.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)
Завдання передбачає перевірку знань передумов укладення Люблінської унії та вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
З кінця ХV ст. між Великим князівством Литовським і Московською державою розгорілася боротьба за спадщину Київської Русі.
Війни (1467–1494, 1500–1503, 1512–1514, 1517–1522, 1534–1537 рр.) тривали з непевним успіхом. Проте Москва загалом брала гору. Кульмінацією боротьби стала Лівонська війна (1558–1583 рр.), у якій Москва завдала поразку Лівонському ордену. Щоб не допустити посилення Москви й утвердитися їй на узбережжі Балтійського моря, у війну вступили Велике князівство Литовське й Польща. Москва перенесла бойові дії на територію Литви й завдала ряд поразок литовському війську. Лише допомога польського війська дала змогу переломити перебіг війни на користь антимосковських сил.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)
Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.
Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.
Маркери «задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті…», «І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської та руської мов, поставив їх навчати дітей», «Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем» – указують на заснування в родовому місті князя Василя-Констянтина Остозького слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) і друкарні, у якій працював Іван Федоров (Федорович).
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)
Пропоноване завдання вимагає розпізнавати портрети історичних діячів. У цьому випадку треба пригадати часи діяльності діячів, зображених на портретах.
Варіант А – Григорій Сковорода, це XVIII століття.
Варіант Б – Василь-Костянтин Острозький – XVI століття.
Варіант В – Петро Могила, активна діяльність як митрополита (саме так він зображений на портреті) припадає на XVII століття.
Варіант Г – Петро Конашевич-Сагайдачний, козацький гетьман, який очолював морські походи козаків у XVII столітті.
Залишається варіант Б. Рік видання Острозької Біблії – 1581 – підтверджує правильність нашого вибору.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)
Поняття «старшина» міститься в Програмі ЗНО з історії України.
Від часу утворення Запорозької Січі та впродовж подальшого формування устрою Війська Запорозького старшина була прототипом тогочасної еліти нового суспільного прошарку українського населення – козацтва.
Членів магістрату, що засідали в ратуші, здебільшого називали «райці», адже магістрат поділявся на лаву та раду.
Духовенство мало свою ієрархію, яка докладно не вивчається в шкільному курсі історії України.
Натомість «шляхта» стереотипно пов’язується з католицизмом.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)
Програма ЗНО з історії України в темі «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» містить п’ять дат, котрі учасники мали б знати (і це мінімум, як говорить Програма).
Чотири з цих п’яти є варіантами відповідей. Завдання перевіряє, чи знає учасник дату створення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)
Напевно, це завдання буде дуже легким для учасників зовнішнього незалежного оцінювання.
Серед візуального ряду достатньо знайти булаву, яка твердо асоціюється з козаками. Доказом правильності будуть великі барабани – литаври. Ну а бунчук (останнє зображення) остаточно поставить крапку в роздумах.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.
Польська шляхта завжди погордливо ставилася до козацтва, тож про їхнє об’єднання (варіант відповіді А) не йдеться.
Уряд Речі Посполитої намагався рух покозачення спрямувати у вигідне для держави русло. Затвердження ним в 70-х роках XVI століття реєстрового козацького війська знаменувало початок визнання його нового соціального стану (варіант відповіді Б). За реєстровими закріпили низку прав і привілеїв – «вольностей», які вирізняли козаків з-поміж інших верств тогочасного суспільства: звільнення від державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування і судочинство, право на володіння земельними маєтностями.
Польська експансія і посилення соціального й національно-релігійного гноблення наприкінці XVI століття – у першій половині XVII століття привели до покозачення широких верств селянства й міщанства. Тож варіант відповіді В є неправильним.
Варіант відповіді Г також є неправильним, бо польсько-українське протистояння в зазначений у завданні історичний період лише набирало обертів.
Правильна відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині XVI століття.
Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати першу українську друковану книжку й застосувати вміння розпізнавати витвори такого виду мистецтва як графіка. Перша українська гравюра міститься в книзі львівського видання «Апостол» 1574 року, яка надрукована під керівництвом Івана Федоровича.
Зображення А – кінний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» 1662 року. Зображення Б – мініатюра «Родина князя Святослава Ярославича» з «Ізборніка» 1073 року, а В – гравюра Івана Мігури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 року.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.
У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького. Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію. Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.
Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати дати подій, наведених у варіантах відповіді й розуміти значення поняття «полемічна література». Утворення окремої Галицької православної митрополії відбулося за часів Галицько-Волинського князівства, тобто в XIV столітті. Київську митрополію підпорядковано Московському патріархату в другій половині XVII століття. Митрополитом Петром Могилою реформовано православну церкву 1632 року, тобто в першій половині XVII століття. Церковну унію (Берестейську) укладено 1596 року (тобто наприкінці XV століття), а дискусії (тобто полеміка) щодо об’єднання православної і католицької церкви вели й у першій половині XVII століття.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).
Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.
Предмет ідентифікування в завданні – подія церковного життя на українських землях. Словосполучення-маркери в джерелі – «стараннями преподобних отців Іпатія Потія та Кирила Терлецького», «узгодивши умови, необхідні Церкві нашій», «приступили до святого з’єднання з Римською Церквою» – однозначно вказують на укладення Берестейської унії 1596 р. між Православною і Католицькою церквами й утворення Греко-Католицької церкви.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на