Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Завдання передбачає перевірку знань ключових подій, передбачених Програмою ЗНО.

Берестейську церковну унію укладено в 1596 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я історичного діяча.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «степовий рицар», «людина, яка надала перших організаційних форм козаччині», «його творіння захитає підвалини Речі Посполитої» – допомагають визначити, що йдеться про князя гетьмана Д. Вишневецького.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія – Люблінська унія.

Серед запропонованих історичних джерел лише в одному містяться ключові словосполучення-маркери – «Сигізмунд Август», «цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським», які вказують на Люблінську унію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – форма господарювання.

Ключовий уривок у джерелі – «братія шляхетська… думала про нову здобич для польського плуга» – допомагає визначити, що йдеться про поширення фільваркового господарства.

Фільварки – це багатогалузеве господарство шляхти, зорієнтоване на виробництво сільгосппродукції на продаж. У фільварках використовувалася праця кріпаків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни у соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань щодо процесу становлення козацтва як стану суспільства.

У ХVІ ст. суспільство на українських землях мало становий характер. Це означає, що стани розрізнялися правами і привілеями. Уперше частина козаків (500 записаних у реєстр) отримала окремі привілеї, права й обов’язки в «Постанові щодо низовці» польського короля Стефана Баторія. Реєстрові козаки звільнялися від сплати податків і виконання всіх повинностей, крім обов’язкової військової служби на власні кошти. За свою службу вони отримували право володіти землею, яку могли передавати в спадок. Замість місцевої влади вони підпорядковувалися гетьману та старшині, яких обирали на козацькій раді.

Військо козаків-реєстровців дістало назву «Його Королівської Милості Запорозького Війська». Його резиденцією став Трахтемирів. Як символ незалежності від державного війська козаки отримали від Стефана Баторія власні прапор і печатку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про культурне життя на українських землях у другій половині ХVІ ст.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Із зазначених тверджень правильними є:

• заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії;
• створення Пересопницького Євангелія;
• видання у Львові І.Федоровим «Апостола» та «Букваря».

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «король Сигізмунд ІІІ», «папа Климентій VІІІ», «спасіння руського народу», «Зважаючи на важливість справи інакшу пастирську турботу, ми доручаємо справу твоїй величності» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про укладення унії католицької і православної церкви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлене зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації і Контрреформації.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії й уміння тлумачити схеми.

Люблінська унія – угода про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу – Річ Посполиту; підписана 28 червня 1569 року на спільному засіданні депутатів польського й литовського сеймів. Її основні умови:

• об’єднання Польщі й Литви у федеративну державу, очолювану виборним монархом, який одночасно є польським королем і великим князем литовським. Його мали обирати на спільному польсько-литовському сеймі й коронувати в Кракові;
• створення єдиного сейму, грошової системи й ведення спільної зовнішньої політики. Збереження Польщею і Литвою свого державного статусу (окремі законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо й фінанси, проте в Литві власний сейм було ліквідовано);

• Перехід до складу Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Київщини

та Брацлавщини.

Умови унії відображено на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння застосовувати їх під час аналізування історичних джерел.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – поняття.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Якби якийсь вотчинний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, – надалі йому до нього нема діла» – чітко вказують на явище закріпачення.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання процесу книгодрукування на українських землях, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Почалася книга, названа «Апостол», друкуватися в… місті Львові... року 1573, лютого в 25 день, і завершилася [друкуватися] року 74-го того ж місяця в 15 день» – чітко вказують на українського першодрукаря Івана Федоровича (Федорова).

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку освіти на українських землях та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – навчальний заклад.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Нововведенням… української освіти, стало вивчення трьох мов – грецької, латинської та церковнослов’янської», «Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції» – чітко вказують на заснування 1585 року Львівської братської школи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дати історичних подій на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому  подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

В уривку історичного твору М. Грушевського дається оцінка Люблінської унії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних положень Люблінської унії 1569 р., ключове з яких передбачає об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов і наслідків Люблінської унії, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Однією з умов Люблінської унії був перехід до складу Польщі українських земель – Підляшшя, Волині, Київщини і Брацлавщини, що входили до складу Великого князівства Литовського.

Як наслідок під польським урядуванням опинилася більшість українських земель (окрім Берестейщини, яка залишилася під урядуванням Великого князівства литовського, і Чернігово-Сіверщини, що на початку ХVІ ст. була загарбана Московією, але на початку ХVІІ ст. увійшла до складу Речі Посполитої). Їх було об’єднано в межах однієї держави, що сприяло політичному й культурному згуртуванню українського народу. З ХІV ст. під польським урядуванням перебували українські землі Галичини, Посяння і Західного Поділля.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій історії України.

Першим слов’яно-греко-латинським навчальних закладом в Україні була Острозька академія, заснована князем Острозьким 1576 року. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук – філософії, богослов’я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором школи був письменник Герасим Смотрицький.

Також 1586 року у Львові було засновано братську школу, яка теж була слов’яно-греко-латинським навчальних закладом.

1576 рік – це ХVІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на фото інформацію з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького.

Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки діяльності князя було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку. Найбільш уславилась школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські.

Заснована в 1578 р., вона за рівнем викладання і структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією, першим вищим навчальним закладом на українських землях. Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Завдання передбачає знання соціальних процесів на українських землях у другій половині ХVІ ст.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: завершення формування шляхти як єдиного стану землевласників (1566р. – Другий литовський статут); закріпачення частини селянства (1588 рр. – Третій литовський статут); створення реєстрового козацтва (1578 р. – «Постанова щодо низовців» короля Стефана Баторія).

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Завдання передбачає знання мети братського руху в ХVІ ст.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою – дбати про побудову й обслуговування церкви, улаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо. У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Люблінська унія та її вплив на українські землі. Територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їхні центри.

Завдання передбачає перевірку сформованості картографічних умінь. На картосхемі зображено частину Речі Посполитої з українськими землями. Географічні назви і розташування дають змогу визначити, що:

цифрою «1» на картосхемі позначено Руське воєводство (міста Львів, Галич);

цифрою «2» – Волинське воєводство (міста Луцьк, Острог);

цифрою «3» – Київське воєводство (міста Чигирин, Переяслав);

цифрою «4» – Брацлавське воєводство (міста Вінниця, Умань).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – верства населення Речі Посполитої.

Ключові в джерелі слова-маркери (словосполучення) – «король», «добре з татарами б’ються», «віддав їм Трахтемирів», «настановив їм гетьмана», «прислав клейноди» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про реєстрове козацтво. Дійсно, у 1578 р. польський король Стефан Баторій, готуючись до війни з Московським царством і намагаючись використати в ній військову потугу козацтва, підписав документ, що передбачав створення козацького реєстрового війська в 500 осіб. Реєстровцям було покладено платню грішми й одягом, надано клейноди (хоругву, бунчук, булаву та печатку), передано у власність містечко Трахтемирів із Зарубським монастирем для розміщення арсеналу та військового шпиталю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси. У цьому завданні слід розпізнати зображену на репродукції картину та встановити її авторство.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на репродукції, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Аналіз джерела дає змогу визначити, що сюжет ікони і манера виконання вказують на вплив ідей Ренесансу. Серед зазначених іконописців ікона відповідає творчості Олексія Горошковича.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.).

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій. Знання дат зазначених подій передбачено програмою ЗНО.

Ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.

Битва на річці Сині Води – 1362 р.

Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах – 1489 р.

Укладення Кревської унії – 1385 р.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Розвиток культури й освіти. Здобутки в галузі освіти та науки. Василь-Костянтин Острозький.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Василя-Костянтина Острозького. Додатковою підказкою є зображення монет у його руках, що вказує на його значні багатства. Його називали «некоронованим королем Русі-України». Завдяки його діяльності було відкрито низку шкіл: у Турові, Володимирі-Волинському, Острозі, Слуцьку.

Найбільше уславилася школа в Острозі, яка започаткувала новий тип шкіл – слов’яно-греко-латинські. Заснована у 1578 р., вона за рівнем викладання та структурою нагадувала європейські університети, що дає підставу називати її Острозькою академією – першим вищим навчальним закладом на українських землях.

Крім створення шкіл, велику увагу князь приділяв видавничій справі, саме його коштом у 1581 р. український першодрукар видав в Острозі перший повний текст Біблії церковнослов’янською мовою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. «Реєстрове козацтво».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння процесу формування козацтва як соціального стану.

У завданні йдеться про спеціальну постанову польського короля Стефана Баторія від 1578 р.

У «Постанові щодо низовців» визначалися права й обов’язки взятих на службу реєстрових козаків. Ураховуючи те, що соціальні стани різняться своїми правами та привілеями, ця постанова започаткувала визнання козацтва новим соціальним станом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено башти Острозького замку, зокрема, Кругла (Нова) вежа (кінець XVI століття).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних умов Люблінської унії. Унія передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних наслідків Люблінської унії.

У результаті унії більшість українських земель увійшла до складу Польського королівства, яке разом з Великим князівством Литовським утворювало Річ Посполиту. Це відкрило шлях єзуїтам для місіонерської діяльності на українських землях і заснування 23 колегіумів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Однією з причин появи полемічної літератури на українських землях стало укладення унії між православною та католицькою церквами. Ще однією причиною став запроваджений Папою Римським Григорієм ХІІІ перехід з юліанського на григоріанський календар, проти якого виступила Православна церква.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання виконується у два етапи.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті. Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено гетьман Петро Сагайдачний, князь Костянтин-Василь Острозький, митрополит Петро Могила, мандрівний філософ Григорій Сковорода.

На другому етапі треба дати відповідь на питання, визначивши засновника першої слов’яно-греко-латинської школи.

Перша подібна школа була заснована у 1576 р. в Острозі князем К.-В. Острозьким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ікони:

(А) Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях (кінець ХV – початок ХVІ ст.);

(Б) Ікона «Успіння Богородиці» (1547 р. О. Горошкович);

(В) Ікона «Покрова Богородиці» (Перша половина ХVІІІ ст.);

(Г) Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина ХІІ ст.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

У 1556 р. було засновано першу відому Січ на острові Мала Хортиця.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань адміністративно-територіального устрою українських земель у XV–XVIII ст. у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської.

У зазначений період основною адміністративно-територіальною одиницею було воєводство. На українських землях існували такі воєводства: Белзьке, Руське, Подільське, Брацлавське, Підляське, Київське, Чернігівське, Берестейське.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань передумов укладення Люблінської унії та вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

З кінця ХV ст. між Великим князівством Литовським і Московською державою розгорілася боротьба за спадщину Київської Русі.

Війни (1467–1494, 1500–1503, 1512–1514, 1517–1522, 1534–1537 рр.) тривали з непевним успіхом. Проте Москва загалом брала гору. Кульмінацією боротьби стала Лівонська війна (1558–1583 рр.), у якій Москва завдала поразку Лівонському ордену. Щоб не допустити посилення Москви й утвердитися їй на узбережжі Балтійського моря, у війну вступили Велике князівство Литовське й Польща. Москва перенесла бойові дії на територію Литви й завдала ряд поразок литовському війську. Лише допомога польського війська дала змогу переломити перебіг війни на користь антимосковських сил.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

Маркери «задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті…», «І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської та руської мов, поставив їх навчати дітей», «Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем» – указують на заснування в родовому місті князя Василя-Констянтина Остозького слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) і друкарні, у якій працював Іван Федоров (Федорович).

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Пропоноване завдання вимагає розпізнавати портрети історичних діячів. У цьому випадку треба пригадати часи діяльності діячів, зображених на портретах.

Варіант А – Григорій Сковорода, це XVIII століття.

Варіант Б – Василь-Костянтин Острозький – XVI століття.

Варіант В – Петро Могила, активна діяльність як митрополита (саме так він зображений на портреті) припадає на XVII століття.

Варіант Г – Петро Конашевич-Сагайдачний, козацький гетьман, який очолював морські походи козаків у XVII столітті.

Залишається варіант Б. Рік видання Острозької Біблії – 1581 – підтверджує правильність нашого вибору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Поняття «старшина» міститься в Програмі ЗНО з історії України.

Від часу утворення Запорозької Січі та впродовж подальшого формування устрою Війська Запорозького старшина була прототипом тогочасної еліти нового суспільного прошарку українського населення – козацтва.

Членів магістрату, що засідали в ратуші, здебільшого називали «райці», адже магістрат поділявся на лаву та раду.

Духовенство мало свою ієрархію, яка докладно не вивчається в шкільному курсі історії України.

Натомість «шляхта» стереотипно пов’язується з католицизмом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)

Програма ЗНО з історії України в темі «Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVI ст.)» містить п’ять дат, котрі учасники мали б знати (і це мінімум, як говорить Програма).

Чотири з цих п’яти є варіантами відповідей. Завдання перевіряє, чи знає учасник дату створення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Напевно, це завдання буде дуже легким для учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

Серед візуального ряду достатньо знайти булаву, яка твердо асоціюється з козаками. Доказом правильності будуть великі барабани – литаври. Ну а бунчук (останнє зображення) остаточно поставить крапку в роздумах.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Польська шляхта завжди погордливо ставилася до козацтва, тож про їхнє об’єднання (варіант відповіді А) не йдеться.

Уряд Речі Посполитої намагався рух покозачення спрямувати у вигідне для держави русло. Затвердження ним в 70-х роках XVI століття реєстрового козацького війська знаменувало початок визнання його нового соціального стану (варіант відповіді Б). За реєстровими закріпили низку прав і привілеїв – «вольностей», які вирізняли козаків з-поміж інших верств тогочасного суспільства: звільнення від державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування і судочинство, право на володіння земельними маєтностями.

Польська експансія і посилення соціального й національно-релігійного гноблення наприкінці XVI століття – у першій половині XVII століття привели до покозачення широких верств селянства й міщанства. Тож варіант відповіді В є неправильним.

Варіант відповіді Г також є неправильним, бо польсько-українське протистояння в зазначений у завданні історичний період лише набирало обертів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині XVI століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати першу українську друковану книжку й застосувати вміння розпізнавати витвори такого виду мистецтва як графіка. Перша українська гравюра міститься в книзі львівського видання «Апостол» 1574 року, яка надрукована під керівництвом Івана Федоровича.

Зображення А – кінний портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» 1662 року. Зображення Б – мініатюра «Родина князя Святослава Ярославича» з «Ізборніка» 1073 року, а В – гравюра Івана Мігури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького. Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію. Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVІ століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати дати подій, наведених у варіантах відповіді й розуміти значення поняття «полемічна література». Утворення окремої Галицької православної митрополії відбулося за часів Галицько-Волинського князівства, тобто в XIV столітті. Київську митрополію підпорядковано Московському патріархату в другій половині XVII століття. Митрополитом Петром Могилою реформовано православну церкву 1632 року, тобто в першій половині XVII століття. Церковну унію (Берестейську) укладено 1596 року (тобто наприкінці XV століття), а дискусії (тобто полеміка) щодо об’єднання православної і католицької церкви вели й у першій половині XVII століття.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях після укладення Люблінської унії.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула отримати такі ж права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтою, що і створило умови для її полонізації та окатоличення. Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї та традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян було дискриміновано.

Удільні князівства на українських землях було ліквідовано ще в ХV столітті.

Магдебурзьке право на українських землях за часів Речі Посполитої отримало новий імпульс у розвитку й проіснувало до ХІХ століття.

Литовські Статути використовувати й після Люблінської унії. У 1588 році було ухвалено ІІІ Литовський статут.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання й уміння застосовувати основні поняття і терміни, з історії України.

Із запропонованих варіантів відповіді правильним є такий:

• панщина;
• магнатське землеволодіння;
• фільварки.

Усі ці поняття дають змогу характеризувати економічний розвиток українських земель у середині ХVІ – середині ХVІІ століття.

Панщина – форма земельної відробіткової ренти поширена (разом з оброком) за феодалізму. Полягала в обов’язковій праці селянина в господарстві землевласника.

Магнатське землеволодіння – землі, які перебували у спадковому володінні магнатів – найзаможнішої частини шляхти.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичної постаті та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Обидві надруковані книги мали церковно-релігійний зміст, але, незважаючи на це, діяльність друкаря викликала незадоволення у церкви», «Він змушений був залишити Москву й перебратися до Заблудова [Білорусія], а потім до Львова, де й продовжив свою справу» – чітко вказують на факти біографії друкаря Івана Федоровича (Федорова). У Москві він надрукував «Апостол» (1564 рік) і «Часослов» (1565 рік). Після видання «Апостола» друкарню Федорова спалили, а самого вигнали. Він переїхав до Заблудова. Там Іван Федоров змінив своє московське прізвище на Федорович. У Львові міщани самі зібрали кошти для друкування першої книги – львівського видання «Апостола» 1574 року, у післямові до якого сам друкар жорстко розкритикував «московські звичаї», розповівши про численні гоніння на нього («Не від государя, але від багатьох начальників і священноначальніків, які на нас заздрості заради багато єресі задумували»), і як його «... від землі, Вітчизни й роду нашого вигнали в краї досі невідомі».

Порівняно з московським «Апостолом» львівська книга мала ряд нововведень, зокрема вирізані додаткові сторінкові гравюри із зображенням євангеліста Луки, орнаментальним знаком герба Львова і друкованим знаком – гербом самого першодрукаря. У львівському «Апостолі» поміщені велика й детальна післямова «Повесть ... откуда начася и како свершися типография сия». Львівського «Апостола» було виготовлено близько 1 000 примірників, із яких до наших днів у різних книгосховищах світу зберіглося тільки 85.

Другим видатним львівським виданням Івана Федорова був «Буквар» – перший в Україні друкований посібник для навчання грамоті, складений, як зазначено в післямові, «заради швидкого дитячого навчання».

У 1580 році, оселившись в Острозі, Іван Федорович видав Новий завіт і Псалтир й окремо покажчик до останнього. У 1580–1581 роках разом зі своїм сином видав першу повну слов’янську Біблію, яку названо Острозькою Біблією.

У 1581 році у світ вийшло останнє видання Івана Федорова під назвою «Хронологія».

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях у складі Речі Посполитої.

У варіантах відповідей зазначено чотири основні стани українського суспільства: привілейований – шляхта, напівпривілейований – міщанство й частково козацтво (реєстрове), непривілейований – селянство.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула здобути такі самі права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтами, що й створило умови для її полонізації й окатоличення.

Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї і традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян були дискриміновані.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів розвитку культурного життя в Україні ХVІІ ст. і вміння визначати об’єкт за візуальними історичними джерелами.

На фото зображено вертеп – традиційний український пересувний ляльковий театр, де ставили п’єси релігійної і світської тематики.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – подія церковного життя на українських землях. Словосполучення-маркери в джерелі – «стараннями преподобних отців Іпатія Потія та Кирила Терлецького», «узгодивши умови, необхідні Церкві нашій», «приступили до святого з’єднання з Римською Церквою» – однозначно вказують на укладення Берестейської унії 1596 р. між Православною і Католицькою церквами й утворення Греко-Католицької церкви.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій створення першої Запорозької Січі.

Перша Запорозька Січ була заснована в 1550-ті роки князем Дмитром Вишневецьким. На той час землі Запорожжя перебували у складі Великого князівства Литовського.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, уміння встановлювати логічні пари.

Берестя стало місцем схвалення рішення про об’єднання католицької і православної церков (1596 рік).

У Львові було засновано перше в Україні церковне братство і школи при ньому (1586 рік).

В Острозі побачило світ перше повне видання Святого Письма церковно-слов’янською мовою (1581 рік).

У Києві відбувся вступ запорозького козацтва до братства (1620 рік).

Правильна відповідь: 1В, 2Б, 3А, 4Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов Люблінської унії.

У результаті Люблінської унії українські землі Подніпров’я і Східного Поділля переходили під владу Польського королівства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій ХVІ століття в історії України, уміння виокремлювати їх із запропонованого переліку.

Із запропонованих варіантів подій у ХVІ столітті відбулися:

• заснування реєстрового козацтва – 1578 рік;
• створення першої слов’яно-греко-латинської школи (Острозької академії) – 1576 рік;
• видання у Львові Іваном Федоровичем книг «Апостол» і «Буквар» – 1574 рік.

Правильна відповідь: 1, 2, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Приводом до козацького повстання 1591 року під проводом Кріштофа Косинського став земельний (майновий) конфлікт із родиною магнатів Острозьких.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині ХVІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України, уміння встановлювати їхню послідовність.

Утворення у Львові першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи відбулося 1585 року.

Укладення Берестейської церковної унії – 1596 рік.

Видання Іваном Федоровичем «Апостола» й «Букваря» – 1574 рік.

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь: 1 Г, 2 В, 3 А, 4 Б.