Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Емський указ.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ на основі опрацювання його уривка (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «негайно вислати з краю Драгоманова і Чубинського» – вказує на Емський указ царя Олександра ІІ. Крім того, указ забороняв: ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою без спеціального дозволу; видавати українською оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот; друкувати будь-які книги українською мовою; ставити українські театральні вистави (заборону знято у 1881р.); влаштовувати концерти з українськими піснями; викладати українською мовою в початкових школах. Дозволялося видавати українською історичні літературні пам’ятки та художні твори, але лише за умови їх написання згідно з загальноросійською орфографією та отримання попереднього дозволу на публікацію від Головного управління у справах друку. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою, що не відповідають зазначеним вимогам. На підставі Емського указу було закрито Південно-Західне відділення російського географічного товариства в Києві, припинено видання «Кіевского телеграфа», заборонено діяльність Громади, звільнено ряд професорів-українців з Київського університету (М. Драгоманова, Ф. Вовка, С. Подолинського, М. Зібера та ін.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки і характерні риси історичних процесів.

У цьому випадку слід пригадати особливості селянської реформи, проголошеної 19 лютого 1861 р. і визначити її вплив на подальший розвиток сільського господарства в Наддніпрянській Україні в останній треті ХІХ ст.

Із запропонованих відповідей найбільш правильною буде: збереження селянської общини. Саме община стримувала процес соціального розшарування і зростання товарності селянського господарства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати одну з організаційних форм існування українського руху в другій половині ХІХ ст. на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «переважно досліджує губернії Київського освітнього округу», «предметом занять Товариства… статистики та етнографії», «відшукує й доводить до відома… відомості про край… вирішує, як їх використати для науки» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про завдання Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, яке фактично легалізувало діяльність Київської громади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань наслідків Кримської війни.

За умовами мирного договору Російська імперія була змушена передати Османській імперії частину Південної Бессарабії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Кріпацтво – це система правових норм, що встановлювали залежність селянства від феодалів і неповну власність феодала на селянина-кріпака. Виходячи з цього, основною (головною) ознакою поняття «кріпацтва» є особиста залежність селянина від пана.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяч громадівського руху.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «виїхав через Галичину й Угорщину до Відня», «перенести видання «Громади» до Женеви» – допомагають визначити, що уривок джерела є спогадами Михайла Драгоманова.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань причинно-наслідкових зв’язків.

Вирішальну роль у стрімкому економічному розвитку Донбасу в другій половині ХІХ ст. відіграли значні природні ресурси (особливо кам`яне вугілля).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь здійснювати порівняльний аналіз подій, явищ, процесів.

Головна відмінність «молодих громад» (існували в 1880-х – 1890-х рр.) від «старої громади» (діяла в 1870-х – 1890-х рр.), що існували в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст., полягала в тому, що вони виступали за політизацію національно-визвольної боротьби. Їх ідейним лідером був Михайло Драгоманов. Саме в середовищі молодих громад зародилася перша в Наддніпрянській Україні українська політична партія – Революційна українська партія (1900 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських (аграрних) реформ кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., що здійснювали правителі Австрійської і Російської імперій.

Скасування кріпосного права, наділення селян земельними ділянками за викуп, переведення їх у стан тимчасовозобов’язаних – це основні положення селянської реформи Олександра II 1861 року в Російській імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії, що увійшло в історію під назвою «Валуєвський циркуляр», видано 1863 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання розгортання українського національного руху у ХІХ ст., його організаційних структур й історичних постатей, а також уміння встановлювати логічні пари.

Членами «Руської трійці» були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

Членами Кирило-Мефодіївського братства були Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак.

Членами Русько-української радикальної партії були Іван Франко, Михайло Павлик, Євген Левицький.

Членами «Братства тарасівців» були Іван Липа, Борис Грінченко, Микола Міхновський.

Правильна відповідь – 1 Д 2 А 3 Г 4 Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність суспільно-політичних подій у Російській імперії в другій половині ХІХ ст.

Імператор Олександр ІІ 1876 року підписав Емський указ про повну заборону використання української мови відомого як Емський указ.

Міністр внутрішніх справ Петро Валуєв 1863 року видав циркуляр про обмеження видання книг українською мовою.

Імператор Олександр ІІ 1861 року підписав Маніфест про скасування кріпосного права.

У Києві 1873 року відкрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків поразки Російської імперії в Кримській війні.

Серед зазначених у варіантах відповіді територій Російська імперія втратила Південну Бессарабію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний документ за оцінкою його змісту на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Наведений уривок джерела є оцінкою розпорядження російської влади.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «відняти в 24 мільйонів українців їхню мову», «заборонити друкувати українські газети, виголошувати промови на ювілеях українських поетів», «найдурніший документ… у сфері духовного життя», – допомагають визначити, що оцінка дається Емському указу імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини аграрного перенаселення Наддніпрянської України наприкінці ХІХ ст.

Аграрне перенаселення – це відсутність можливості для значної частини сільського населення через малоземелля або безземелля забезпечити необхідний прожитковий мінімум достатку для себе і своєї родини.

Малоземельні і безземельні селяни складали 80 % сільського населення. Це було зумовлено тим, що після реформи 1861 р. відбулося дроблення невеликих селянських наділів через демографічний вибух і перебування більшості земель сільськогосподарського призначення в руках великих землевласників (поміщиків, власників цукрових заводів тощо). До того ж існуючі промислові підприємства не могли поглинути зростаючу кількість вільної некваліфікованої робочої сили.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Реформи запроваджувалися таким чином:

Ліквідація кріпосної залежності селян (1861 р.).

Запровадження суду присяжних (1864 р.).

Упровадження міського самоврядування (1870 р.).

Упровадження загальної військової повинності (1874 р.).

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків.

Земська реформа 1864 р. не була поширена до 1911 р. на Правобережній Україні тому, що уряд Російської імперії остерігався перетворення земств на інструмент посилення польського впливу, оскільки в регіоні поляки-землевласники мали міцні позиції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань заборон в Російській імперії української мови.

Південно-Західне відділення російського географічного товариства, що діяло в 1873–1876 рр., було легальним прикриттям діяльності Київської громади. Після викриття цього факту імператор Олександр ІІ видав Емський указ, одним з наслідків якого стало закриття товариства.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.

«Емський указ», виданий 1876 року, – це таємне розпорядження російського імператора Олександра II про заборону друкування і завезення з-за кордону книг українською мовою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання економічних процесів у Наддніпрянській Україні в 60–90-х роках ХІХ ст.

Індустріалізація – це історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поняття індустріалізації використовують для позначення завершення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалася у другій половині ХVІІІ ст. у Великій Британії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи.

Українські землі процес промислового перевороту (революції) охопив у 30-40-і роки ХІХ ст., а індустріалізація розгорнулася в 1860-ті роки. Проте розтягнулася вона з перервами аж до середини ХХ ст., коли було здійснено форсовану сталінську індустріалізацію. Поштовхом до індустріалізації стали реформи 1860–1870-х років.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Російсько-турецька війна, під час якої основні події розгорталися в Криму, зокрема оборона Севастополя російськими військами від військ Англії, Франції, П’ємонту та Туреччини, відбувалася в 1853–1856 роках. Ця війна, названа Кримською, завершилася поразкою Російської імперії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Володимир Антонович був організатором і головою Київської громади, головним редактором Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864–1880 рр.), професором Київського університету (з 1878 року).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних етапів розвитку український національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні.

Український національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні 1860–1880-х рр. перебував на культурницькому етапі свого розвитку, відповідно він був спрямований на організацію видавничої справи, відкриття недільних шкіл, бібліотек. Проте заборони Валуєвського циркуляру та Емського указу робили неможливим реалізацію навіть цих мінімальних вимог для розвитку української нації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання передбачає знання перебігу і змісту реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Зокрема земської реформи 1864 р., що передбачала створення земств, які мали перейматися питаннями утримання лікувальних закладів, сприяння розвитку народної освіти тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях, процесів модернізації.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати наслідки селянської реформи 1861 р.

19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ видав маніфест про скасування кріпосного права та «Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).

Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування. Також селяни мали об’єднуватися в общини.

Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. Община з її круговою порукою і зрівняльним перерозподілом земель і викупні платежі гальмували розвиток селянського господарства, консервуючи патріархальні відносини і аграрне перенаселення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Національний рух на Наддніпрянській Україні. Поняття та терміни: «Братство тарасівців».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати організацію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – українська громадсько-політична організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пориваємо зв'язок з українофілами», «вживаємо тільки українську мову», «кожен повинен протягом року вивчити української грамоті не менше двох членів для нашої організації» – допомагають визначити, що уривок є частиною програмових положень Братства тарасівців, які були першими представниками націоналістичної течії в українському русі Наддніпрянської України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подій на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – антиукраїнський документ царської влади.

У даному випадку мова йде про Емський указ царя Олександра ІІ 1876 р., у якому, крім чергових заборон на українську мову, ішлося про вислання М. Драгоманова і П. Чубинського з України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак варто пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто звертати особливу увагу на правила інтерпретації й аналізу карикатури.

Загалом  інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена Селянській реформі 1861 р. Бачимо селянина з плугом у загорожі. На стовпах огорожі карикатурист розмістив вказівники, які нібито зазначають напрямки руху селянина й символізують, що перед ним «усі дороги відкриті». Проте рушити з місця він не може, оскільки заважає колючий дріт загорожі. Це викликає подив у селянина (чухає потилицю). Поруч із загорожею карикатурист зобразив поміщика в образі огрядного чоловіка, який у правій руці за спиною тримає торбинку, найпевніше, із грішми. Вказівний палець лівої руки поміщика погрозливо-застережливо піднятий вгору.

Спираючись на знання основного змісту та перебігу Селянської реформи 1861 р., можна встановити, що карикатурист художніми засобами закцентував увагу на її результаті. Селянин, здобувши ряд особистих і майнових прав (вказівники на стовпах, що перед ним «усі дороги відкриті»), до укладання викупної угоди з поміщиком вважався «тимчасовозобов’язаним» і за користування наділом змушений був виконувати на користь поміщика старі повинності (загорожа з колючим дротом). Перехід з «тимчасовозобов’язаних» у «викупні» не давав селянинові права покинути свою ділянку (тобто обіцяної свободи), але значно збільшував тягар платежів. Викуп землі для переважної більшості селян розтягнувся на 45 років і був для них справжньою кабалою, оскільки вони не були в змозі виплачувати такі суми.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку розуміння сутності громадівського руху та знання напрямів діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Отже, громади – національно-культурні осередки української інтелігенції, які малі на меті сприяти розвитку народної освіти, свободі літературного слова, поширенню національної ідеї, формуванню національної свідомості. Перша громада виникла в Санкт-Петербурзі. ЇЇ створили члени Кирило-Мефодіївського товариства, які наприкінці 1850-х рр. повернулися із заслання. Підтримуючи національне відродження, активно починає діяти інтелігенція. Виникають громади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Осередком національно-культурної роботи в 1870–1890-х рр. стала Київська – так звана «Стара Громада».

У лютому 1873 р. в Києві створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, ідеологом і координатором якого виступав П. Чубинський. Членами-засновниками відділу стали громадівці, відомі вчені: історики В. Антонович, М. Драгоманов, етнограф П. Чубинський, етнолог Ф. Вовк, економіст М. Зібер, статистик О. Русов, літературознавці П. Житецький, К. Михайличук, правник О. Кістяківський. Відкриття відділу дозволяло не лише легалізувати більшу частину роботи, яку проводили громадівці, але й збільшити видавничі можливості, залучити до наукових досліджень широке коло науковців і аматорів в центрі та на місцях, а також заручитися підтримкою офіційних адміністративних установ. Основними формами роботи Відділу була організація етнографічно-статистичних експедицій, обробка матеріалів, зібраних в експедиціях, проведення засідань товариства, де обговорювалися питання з історії, етнографії, мови, права, географії краю. Про діяльність відділу Ф. Вовк писав, що «ми одержали лише те, на що за здоровим глуздом мали повне право: збиратись і відкрито займатись науковою діяльністю про Україну і для України».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає знання особливостей модернізації Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Одним з локомотивів стрімкого зростання економіки українських земель у складі Російської імперії стало широке залізничне будівництво. Особливістю цього будівництва було те, що колії насамперед прокладалися з урахуванням потреб економічного розвитку: до портів, промислових центрів, місць добування сировини тощо.

Будівництво першої залізниці було завершено в 1865 р. Вона з’єднала Одесу і місто Балта. Ця залізниця мала сприяти розвитку хлібного експорту.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – наукове товариство, засноване представниками громадівського руху

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «засідання Громади», «головування генерал-губернатора», «займатися науковою діяльністю про Україну й для України» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про відкриття в 1873 р. Південно-Західного відділення російського географічного товариства. Відкриття Товариства відбулося під головуванням київського генерал-губернатора. Більшість учених, які були залучені до роботи Товариства, була учасниками таємної Київської громади. Завдяки відкриттю Товариства Київська громада отримала можливість легально займатись українознавчими дослідженнями. Проте ця діяльність тривала лише до 1876 р., коли було оприлюднено Емський указ царя Олександра ІІ.

Виконання цього завдання також можливо шляхом виключення. Собор руських вчених, товариство «Просвіта», Наукове товариство ім. Т. Шевченка – це товариства, які у ХІХ ст. діяли на теренах західноукраїнських земель. Лише Південно-Західне відділення російського географічного товариства існувало на теренах Наддніпрянської України, що перебувала під владою Російської імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причиново-наслідкових зв’язків і сформованості вміння групувати (класифікувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

Аналіз запропонованих відповідей дає такий результат. Реформи 1860-х-1870-х рр. у Російській імперії сприяли завершенню промислового перевороту (реформи усунули феодальні пережитки, відкривши шлях до прискореної модернізації країни), формуванню ринку вільнонайманої праці (селяни отримали особисту свободу), широкому долученню селян до підприємницької діяльності та торгівлі (завдяки отриманню громадянських прав та особистої свободи).

Відповідь: 1 3 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати зміст діяльності організації на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «людям треба насамперед завчасно вивчити побут, моральні підвалини, умови життя народного» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про засади діяльності Київської громади.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про характерні риси економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей характерними рисами були такі:

• завершення промислового перевороту, початок монополізації.
• бурхливий розвиток вугледобувної, гірничорудної та металургійної галузей.
• будівництво розгалуженої системи залізниць.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних фактів і дат, передбачених Програмою ЗНО з історії України.

У 1863 р. було видано так званий «Валуєвський циркуляр», яким запроваджувалися заборони на використання української мови в системі освіти.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку знань про діяльність Південно-Західного відділення Російського географічного товариства.

Товариство було створено в Києві та діяло впродовж 1873–1876 рр. Воно дало змогу представникам громадівського руху легально займатися українознавчими дослідженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських реформ, що відбувалися на українських землях наприкінці ХVІІІ – початку ХХ століття.

Основні положення реформи, наведені в завданні, передбачені селянською реформою Олександра ІІ 1861 року. За цією реформою скасовано кріпосне право.

У завданні вжито термін «тимчасовозобов’язані». Ним позначали категорію колишніх поміщицьких селян, у результаті реформи звільнених від кріпацтва, але після підписання уставних грамот не переведених на викуп. Із часу укладення викупної угоди селяни втрачали статус тимчасовозобов’язаних і переходили до розряду так званих селян-власників. Тимчасовозобов’язані виконували на користь поміщика повинності, які не відрізнялися від повинностей кріпосних селян (виконували панщину або сплачували оброк тощо). Для них обмежено лише підводну повинність і скасовано натуральні побори.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – документ царської влади, який забороняв використання української мови.

Маркери – «міністр внутрішніх справ визнав за необхідне», «видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» – чітко вказують на Валуєвський циркуляр 1863 р., підготовлений і виданий Петром Валуєвим, що був міністром внутрішніх справ Російської імперії в 1861–1868 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності Володимира Антоновича. Він був істориком, головою Історичного товариства Нестора-літописця, одним з ініцитором заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина». Також він був лідером громадівського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 60–70-х рр. в Російській імперії справили позитивний вплив на економічний розвиток імперії і зокрема українських земель. Вони усунули перешкоди для завершення промислового перевороту і дали поштовх індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь визначати зміст подій і знання основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Інтенсивне використання Російською імперією матеріальних і людських ресурсів України впродовж 1853–1856 рр. зумовлено перш за все потребою ведення бойових дій під час Кримської війни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку основних подій економічного життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Перша залізниця в Наддніпрянщині була збудована в 1865 р. між містами Балта і Одеса.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – М. Драгоманов. На це вказують ключові словосполучення джерела: «мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису», «троїсте ярмо… не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Ключовою подією реформ 1860–1870-х рр. в Російській імперії стало скасування кріпацтва.

Отримання селянами особистої свободи при грабіжницькому характері земельної реформи, яка породила малоземелля і аграрне перенаселення, стало передумовою формування ринку вільнонайманої праці. Бідність гнала селян у пошуках заробітку в місто, де на цей час відбувається широке промислове будівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичну постать.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено М. Драгоманова, який був публіцистом, істориком, одним з провідних діячів громадівського руху, видавцем першого українського політичного журналу «Громада», що виходив у Женеві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

Наслідком російсько-турецької війни 1806–1812 рр. було включення Бессарабії до складу Російської імперії

Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. призвела до ліквідації Задунайської Січі

Кримська війна 1853–1856 рр. створила передумови скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про селянську реформу 1861 р. в Російській імперії, якою було скасовано кріпосне право.

Зобов’язання селянина виконувати повинності були зумовлені тим, що до укладення викупних платежів він переводився в статус тимчасовозобов’язаних – категорія колишніх поміщицьких селян, які після скасування кріпосного права отримували особисту свободу але не були переведені на викуп через несплату 20 % викупних платежів. Протягом двох років селянин до укладення викупної угоди з поміщиком був зобов’язаний відбувати ті самі повинності, що і за часів кріпацтва – оброк і панщину.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних ідей українського руху другої половини ХІХ ст.

Михайло Драгоманов як один з керівників та ідейних натхненників громадівського руху відіграв вагому роль у поступі українського руху. Політичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом ліберальних і соціалістичних ідей, поширених в Європі ХІХ ст. Його вважають продовжувачем демократичних традицій Кирило-Мефодіївського товариства.

За поглядами М. Драгоманова, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Основною ланкою має бути громада. Відносини між громадами мають будуватися на федеративній основі. Громади як вільні й самостійні утворення будують федерацію знизу догори. А в такому разі це призведе до децентралізації тогочасної Росії. Сама ж децентралізація, на думку вченого, повинна стати основою для утвердження самоврядування. Учений продовжив та розвинув концепцію федералізму Миколи Костомарова, запропонувавши самостійність сильних обласних органів влади.

Для реалізації місцевими громадами своїх повноважень необхідно приділити значну увагу процесу формування місцевих органів управління. Таке формування має відбуватися виключно на ос­нові загального та рівного виборчого права. Це сприятиме позбавленню можливості вручання центральної державної влади до питань, які належать до компетенції виключно місцевих громад.

М. Драгоманов уважав, що державність дає кожному народу суттєві переваги, головна з яких – можливість самостійно вирішувати вла­сні проблеми. На жаль, сама по собі вона не дає простим людям суттєвих переваг у забезпечен­ні їх прав і свобод.

Громадянське суспільство, за поглядами Драгоманова, утворюється внаслідок еволюції людсько­го розвитку в первісному періоді та закінчується утворенням політичної форми общини. Цей процес відбувся під впливом матеріального виробництва, яке в свою чергу зумовлене розумом сім'ї. Таким чином, учений обґрунтовував можливість побудови громадянського суспільства тільки шляхом по­ступових перетворень без революційних потрясінь.

Михайло Драгоманов висловив ідею формування держави на засадах по­літичної свободи як цілісної системи визначальних по­ложень: права людини і громадянина, недоторканність особи, життя, приватно­го листування, національності (мови); свобода совісті, друку, об'єднань, носін­ня зброї, вибору житла і занять; право пред'явлення позову до посадових осіб, відомств, чиновників у разі вчинення ни­ми незаконних дій.

Для М. Драгоманова пропаганда націона­льної виключності, формування в українській свідомості ідеї ненависті до інших людей за етнічною ознакою, навіть до тих, що належа­ли до пануючих над українцями народів, бу­ли неприйнятним способом відродження України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків між подіями на території України і діями царської влади в другій половині ХІХ ст.

Селянська реформа 1861 р. передбачала існування стану тимчасовозобов’язаних селян. Вони мали продовжувати виконувати повинності до моменту укладення угоди про викупні платежі. Проте польське національно-визвольне повстання 1863–1864 рр., яке охопило й райони Правобережжя України, для збереження лояльності українського селянства скасувало цей стан.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича, Павла Чубинського і Михайла Драгоманова. Усіх їх об’єднує участь у громадівському русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про вплив польського повстання 1863–1864 рр. на Україну.

Царська влада Росії, щоб зберегти лояльність українського селянства Правобережної України, де більшість поміщиків були поляки, скасувала тимчасовозобов’язувальний стан, який передбачався згідно з селянською реформою 1861 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Список персоналій для візуального розпізнавання

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображені Павло Чубинський і Михайло Драгоманов, які згідно з Емським указом імператора Олександра ІІ від 18 травня 1876 р. були «негайно вислані з краю…, як невиправні і небезпечні в краї агітаторів». Крім того, цар дописав ще заборону для в’їзду в українські губернії та столиці і наказав установити над ними «секретне спостереження».

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено терени українських земель у складі Російської імперії та Австро-Угорщини у другій половині ХІХ ст. На це вказує конфігурація кордонів і назви держав (Румунія, Австро-Угорщина).

Штрихуванням на картосхемі позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. 

Як бачимо, штрихування на картосхемі позначає регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас. тут розвивалися вуглевидобування й металургія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. 

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, який у другій половині ХІХ ст. став паливно-металургійною базою Російської імперії. Осердя цього регіону отримало назву Донбас.

Стрімкий розвиток регіону пов'язаний зі значними іноземними інвестиціями (бельгійський, англійський, німецький, французький капітал).

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірити знання основних дат передбачених Програмою ЗНО з історії України.

Закриття українських недільних шкіл в Російській імперії відбулося після видання Валуєвського циркуляру 1863 року

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь співвідносити діяльність історичних постатей з їх результатами. У цьому випадку треба вказати, хто із зазначених діячів українського національно-визвольного руху причетний до створення названих видань.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Одна з надважливих реформ, здійснених у Російській імперії 1861 року – скасування кріпосного права. Таке скасування дало можливість селянам обирати шляхи свого існування. Вони могли або залишатись у селі, виконувати оброк і називатись тимчасовозобов’язаними; або брати довгостроковий кредит, домовлятися з поміщиком, купувати землю і таким чином бути на ній господарем; або ж іти до міста й працювати на фабриці чи заводі. Знаючи про ці можливості селян, доходимо висновку про соціальне розшарування селянства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Перед нами – завдання на розуміння понять і термінів.

В умові завдання йдеться про громадівський рух, який розгортався передусім у Наддніпрянській Україні. Таким чином, поняття москвофіли і народовці відпадають, адже вони характеризують суспільний-політичний рух українських земель Австро-Угорської імперії. Залишаються варіанти А та В.

Якщо учасники зовнішнього незалежного оцінювання розуміють значення терміна «радикал» і обізнані з діяльністю громадівців, то виберуть правильну відповідь – українофіли.

Відповідь – В.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Це завдання можна виконати у два способи.

Перший: треба пригадати дати Кримської війни, а також дати історичних подій у варіантах відповідей. Варіант А – початок ХІХ ст., варіант В – 1825–1826 рр., варіант Г – 30-ті або 60-ті роки ХІХ ст. Натомість нам потрібно знайти подію 1850-х років.

Другий спосіб пов'язаний з терміном: «ополчення» – це допоміжне військо, створюване в надзвичайних умовах воєнного часу з добровольців – цивільного населення, здатного тримати зброю, але звільненого від дійсної військової служби. Під це визначення підходить лише «Київська козаччина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Після реформи 1861 р. в аграрних відносинах поєднувалися дві системи господарювання: 

• відробіткова, яка була прямим залишком панщини;
• ринкова, яка ґрунтувалася на вільнонайманій праці і поступово витісняла відробіткову.

Російський уряд розвивав неросійські регіони імперії, у тому числі Україну, виходячи виключно з інтересів імперії. Унаслідок цього в Україні прогресували тільки ті галузі промисловості, які не мали відповідних природних умов в Росії (цукрова), або ті, що постачали сировину та напівфабрикати для російської індустрії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку не лише знання дат історичних подій, а й розуміння понять і термінів.

В уривку історичного джерела маркером, що вказує на правильну відповідь є слово «тимчасовозобов’язаний». Тимчасовозобов’язані селяни – становище селян після скасування в Російській імперії кріпосного права. Тимчасовозобов’язані селяни отримували особисту свободу (до цього вони були власністю поміщика), а також у власність садибу і польовий наділ землі, які вони мусили викупити, і після чого переходили в становище «селянина-власника». У 1883 року категорію «тимчасово зобов’язаних селян» у Росії скасовано.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

У другій половині ХІХ століття в обох частинах українських земель розпочато зміни, зумовлені процесами формування капіталістичного устрою в економіці як Австрійської імперії (з 1867 року – Австро-Угорської), так і Російської. Найяскравішим показником цих змін була поява нового виду шляхосполучення – залізниць. У тій частині українських земель, що перебували в Російській імперії, 1861 року скасовано кріпосне право, що дало змогу селянам бути мобільними (початок масової трудової еміграції). У 80-х роках ХІХ століття завершено промисловий переворот на українських землях, збудовано нові промислові центри (передовсім за рахунок іноземних інвестицій).

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

В умові завдання зазначено дату – друга половина ХІХ ст., а також регіон – Наддніпрянська Україна. Для правильного розв’язання завдання потрібно визначити подію, що привела до економічного зростання в цьому регіоні в цей час.

Сервітути – землі, які належали панові і якими могли спільно користуватися селяни. Як форма землекористування набули поширення в Галичині й Правобережній Україні впродовж XVI–XIX століть під час формування системи феодальної залежності селянства, коли землевласники приєднували землі, які були раніше в користуванні в селян, до своїх оброблюваних земель, залишивши їм натомість низькопродуктивні невеликі наділи й право користуватися з дозволу пана неорними угіддями – луками, лісами тощо.

Наприкінці XIX століття зросло розшарування селянства. Велика його кількість після аграрної реформи 1862 року втратило землю, що спричинило посилення еміграції з України в пошуках вільних земель. Ліквідація селянської громади пов’язана зі столипінською аграрною реформою 1906 року – на початку ХХ століття. Тобто жоден із-поміж цих варіантів відповіді не задовольняє умову завдання.

Скасування 1861 року кріпосного права сприяло економічному зростанню. Реформа 1861 року, хоча й не ліквідувала цілком конфлікту між капіталістичними й феодально-кріпосницькими залишками, полегшила перехід від феодально-кріпосницького ладу до буржуазного. Після реформи розвиток капіталізму в Російській імперії пішов настільки швидко, що за кілька десятиліть відбулися такі перетворення, які в деяких країнах Європи тривали цілі століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності народників на українських землях.

Народники – течія в загальноросійському революційному русі, діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства й учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об’єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи тією мірою поділяли етичні, соціальні й політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, прагнучи відповідно цих ідеалів оновлення життя широких народних мас.

Термін «народники» виник уже на початку 1860-х років серед російських демократів, під яким розуміли демократично налаштованих, схильних до реформаторства людей, прихильників «народної справи», симпатиків народу. Діяльність народників на Наддніпрянській Україні в 1870–1880-х роках була спрямована на пропаганду ідей селянського «общинного соціалізму».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України.

«Громади» на Наддніпрянській Україні у другій половині XIX століття – це напівлегальні об’єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке й суспільно-політичне спрямування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання політики царської влади із заборони української мови та сформованості вміння отримувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Ключові у джерелі словосполучення-маркери – «не допустити ввезення в межі імперії …будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «…Заборонити різні сценічні вистави й читання на малоруському наріччі, а також друкування на ньому текстів до музикальних нот» – чітко вказують на Емський указ імператора Олександра ІІ, який був виданий 1876 року. Указ завдав удару по діяльності громадівців, які легалізували свою діяльність завдяки участі в заходах Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Відповідно указ призвів до закриття товариства й репресій проти діячів громадівського руху. Зокрема переслідувань зазнали Павло Чубинський і Михайло Драгоманов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання причини реформ 1860–1870-х років у Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 1860–1870-х років були зумовлені стрімким відставання Російської імперії від провідних держав Європи й формуванням у російському суспільстві негативного сприйняття кріпосницьких відносин. Поразка в Кримській війні чітко висвітлила проблеми Росії, перед якою постала загроза не лише міжнародної ізоляції, а й могутнього соціального вибуху, передовсім на українських землях (селянські рухи «Київська козаччина», «У Таврію по волю»).

Поразка у Кримській війні також спонукала уряд Російської імперії скасувати кріпацтво й стати на шлях глибоких соціальних реформ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст., уміння робити узагальнювальні висновки.

Реформи 60–70-х років XIX ст. позитивно вплинули на соціально-економічний розвиток суспільства, сприяли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві і промисловості. Однак вони не змінили основ політичного устрою – Росія залишалася абсолютною монархією із жорстоким політичним режимом.

У промисловості реформи сприяли завершенню промислового перевороту. Розвивалися вугільна (Донбас), залізорудна (Кривий Ріг), металургійна (Олександрівськ, Катеринослав, Юзівка), машинобудівна (Харків, Луганськ, Миколаїв), цукрова (Правобережжя) галузі. Сформовано два центри важкої промисловості – Донецький басейн і Дніпровський промисловий район. Пожвавилися інвестиції іноземного капіталу (англійського, французького, німецького, бельгійського тощо) у промисловість.

На початку ХХ ст. на Україну припадало 70 % загальноімперського видобутку вугілля, майже 50 % виплавленого чавуну і сталі, 90 % виробництва цукру.

Тож наприкінці ХІХ ст. промисловість Наддніпрянської України стала основною вугільно-металургійною базою Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку розуміння економічних процесів, зокрема, функціонування капіталістичних відносин і вміння застосовувати ці знання до конкретних історичних обставин.

Необхідною умовою для функціонування капіталістичних відносин – є накопичення капіталу і його вкладення у справу. Тому потрібно проаналізувати наведені в завданні варіанти відповіді з погляду розуміння функціонування капіталістичних відносин.

А Скасування тимчасовозобов’язаного становища селян сприяло економічній свободі селянства, що відповідно не могло гальмувати розвиток капіталістичних відносин.

Б Виплата викупних платежів фактично не давала змоги селянину накопичити капітал для розвитку свого господарства. Тобто ця відповідь є правильною.

В Відповідь «збереження кріпосного права» не є правильною, тому що реформа 1861 року скасовувала кріпосне право.

Г Виділення селянських наділів з общини давало стимул розвитку селянського господарства, проте цю реформу було здійснено в 1906–1911 роках у рамках реформ Столипіна, а не реформи 1861 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання умов розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст. в Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Поява Емського указу 1876 року російського імператора Олександра II пов’язана з активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад, які розгорнули діяльність під прикриттям Південно-західного відділу російського географічного товариства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій процесу національного відродження на українських землях у першій половині ХІХ ст.

Заснування у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік. Проіснував до 1837 року.

Утворення «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» – 1816 рік.

Відкриття в Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік. Проіснувало до 1876 року.

Заснування Кирило-Мефодіївського братства – наприкінці 1845 року. Проіснувало до 1847 року.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – організаційне оформлення українського національного руху в другій половині ХІХ століття.

Словосполучення-маркери – «Кирило-мефодіївські братчики, повернені із заслання», «Петербург», «Куліш, який із Білозерським розпочинає видавати український місячник “Основа”» – однозначно вказують на період зародження й організаційного становлення громадівського руху.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання важливих подій з історії України.

Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.

У 1865 році було завершено будівництво першої залізниці Одеса – Балта. Тобто економічний чинник на початковому етапі був визначальним у будівництві мережі залізниць у Наддніпрянській Україні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання розвитку громадівського руху, який був ключовим у культурницькому етапі українського національного відродження.

Громадівський рух – організаційна форма українського національного руху 1860–1890-х рр. у Наддніпрянській Україні.

Попри урядові заборони (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.) громадівці займалися культурно-освітньою, науковою діяльністю, пробуджуючи національну свідомість українства.

Також вони намагалися сформувати українську національну ідею. На кінець ХІХ ст. рух набрав політичних ознак. Провідними його діячами були Володимир Антонович, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність подій суспільно-політичного життя.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Ліквідація кріпацтва 1861 року й реформи 1860–1870-х років дали могутній поштвх до розгортання процесів індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій українського національно-визвольного руху у другій половині ХІХ століття.

Зображені на фото видання «Київская старина», «Киевский телеграф» були друкованими органами громадівців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання напрямів розвитку громадівського руху й уміння виокремлювати їх із-поміж поданих варіантів відповіді.

Періоду легальної діяльності громадівців (60-ті рр. ХІХ століття) були властиві:

• відкриття недільних і щоденних шкіл, учителювання в них;
• підготовка й видання українських підручників і посібників;
• підготовка й видання наукових досліджень з історії та етнографії України.

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту селянської реформи 1861 року й уміння визначати зміст поняття за його ознаками.

Виконання селянами Наддніпрянської України повинностей на користь поміщика після набуття ними особистих і майнових свобод згідно з Маніфестом 19 лютого 1861 року царська влада закріплювала впровадженням стану тимчасовозобов’язаних.

Тимчасовозобов’язані селяни – категорія колишніх поміщицьких селян, яких після скасування кріпосного права (1861 рік) було звільнено від кріпосної залежності, але не переведено на викуп. Отримання селянством у повному обсязі прав вільних сільських обивателів було не одноразовим актом, а тривалим процесом.

Протягом двох років, тобто до 19.ІІ(3.ІІІ) 1863 року, селяни зобов’язані були відбувати ті самі повинності, що й за часів кріпацтва. У цей час поміщики або мирові посередники повинні були складати для кожної селянської громади уставну грамоту – своєрідний договір селянина з поміщиком про умови звільнення, за яким між ними виникали обов’язкові відносини: поміщик зберігав право власності на всі належні йому землі, а селянин отримував у користування садибу й наділ польової землі. За це селяни мусили розраховуватися повинностями на користь поміщика – панщиною або оброком. За присадибну ділянку, за яку повинність нараховували окремо від польового наділу, селянин повинен був, зазвичай, сплачувати оброк, а за користування польовим наділом або сплачувати оброк, або відробляти панщину. До панщини залучали чоловіків віком від 18 до 55 років і жінок віком від 17 до 50 років. За кожний подушний наділ чоловік повинен був відробити за рік 40, а жінка – 30 днів, із них 3/5 – улітку. Оброк нараховували за розмірами селянських платежів попередньої реформи, тобто незалежно від дохідності наділу, який селянин отримав у користування.

Правильна відповідь – А.