Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «генерал-поручик Текелі», «без будь-якого спротиву з боку козаків», «найспокійнішим чином виконати доручену йому справу» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про підступне захоплення російськими військами Нової (Підпільницької) Січі 1775 року і знищення Січі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено фото сучасного вигляду собору св. Юра у Львові, який зведений у другій половини ХVІІІ ст. в стилі бароко.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Після остаточної ліквідації гетьманства 1764 року для керування Лівобережною Україною царською владою було створено Другу Малоросійську колегію, яку очолив Петро Румянцев. Проіснувала до 1786 року.

У секретній інструкції П. Румянцеву щодо керуванням краєм російська імператриця Катерина ІІ рекомендувала знищити всі залишки української автономії; закріпачити селян, здійснювати пильний нагляд за розвитком економіки, усіляко збільшувати збір податків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. Коліївщина. Царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій ХVІІІ ст.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 р.

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України – 1783 р.

Ухвалення Конституції Пилипа Орлика – 1710 р.

Початок «Коліївщини» – 1768 р.

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери у джерелі – «звільнення графа Розумовського з чину гетьманського», «створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Рум’янцеву» – чітко вказують на 1764 рік.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання народних рухів другої половини ХVІІІ століття, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – назва народного руху.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Ми, Катерина II, імператриця всеросійська..», «Об’являємо всім нашим людям, які живуть в... Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському...», «кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились убивств... внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького» – чітко вказують на події «Коліївщини» 1768 року, провідниками якої були запорозький козак Максим Залізняк і надвірний козак Іван Гонта.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття,

другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Ліквідація гетьманства – 1764 рік.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 рік.

Полтавська битва – 1709 рік.

Утворення Малоросійської колегії на чолі з бригадиром Степаном Вельяміновим – 1722 рік.

Правильна відповідь: ВГБА.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів. «Коліївщина».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про події гайдамацького повстання, що отримало назву Коліївщина.

Повстання було спрямоване проти засилля польської шляхти і католицької церкви. Основні події розгорталися на території Правобережжя, яке перебувало на той час у складі Речі Посполитої.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Петро Могила.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Собор Святого Юра у Львові.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність подій церковного і культурного життя.

Спорудження собору Святого Юра у Львові – ХVІІІ ст.

Заснування Львівського православного братства – середина ХVІ ст.

Реформування митрополитом П. Могилою православної церкви – перша половина ХVІІ ст.

Утворення греко-католицької церкви в Речі Посполитій – кінець ХVІ ст.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Завдання передбачає перевірку знань заходів, які здійснювала Друга Малоросійська колегія в 1764–1782 рр. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна;
• запровадження намісництва, загальноросійських судових установ;
• заміна натуральних повинностей грошовим податком.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Запорозька Січ остаточно зруйнована», «Новоросійська губернія» – чітко вказують на рік зруйнування Січі 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати за характерними ознаками архітектурний стиль.

На фото зображено:

А собор Бориса й Гліба або Борисоглібський собор у Чернігові. Зведений на початок ХІІ ст. у давньоруському стилі

Б собор Різдва Богородиці в місті Козельці (Чернігівська обл.), збудований у 1752–1763 роках архітектором Іваном Григоровичем-Барським у стилі козацького бароко

В Вознесенський собор у Переяславі (1695–1700 роки), збудований у стилі козацьке бароко

Г Свято-Преображенський собор в Ізюмі (Харківська обл.), збудований у стилі козацьке бароко 1682 року

Тобто давньоруську пам’ятку архітектури зображено на фото А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Згідно з маніфестом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року було ліквідовано Кримське ханство, його територія стала частиною Таврійської губернії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України й уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери у джерелі А – «вирішили Ми взяти під державу Російську півострів Кримський», «Сповіщаючи мешканців тих місць цим Нашим Маніфестом» – указують на 1783 рік, коли було видано Маніфест російської імператриці Катерини ІІ.

Маркери у джерелі Б – «На початку року граф П. Рум’янцев прибув у Глухів», «Першим його кроком стало проведення ревізії...», «Її результати… отримали назву «Генерального опису Малоросії» – указують на діяльність другої Малоросійської колегії, яка розпочалася 1764 року.

Маркери у джерелі В – «Ми захотіли… оголосити всім вірнопідданим, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє назви запорозьких козаків за образу імператорської величності» – указують на 1775 рік, коли за наказом російської імператриці Катерини ІІ було остаточно зруйновано Запорозьку Січ.

Маркери у джерелі Г – «За кілька днів після приєднання … Мазепи до шведів», «князь Меншиков на чолі війська пішов на Батурин, резиденцію гетьмана… Здобувши місто силою, князь віддав усе живе мечу й вогню» – указують на 1708 рік.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання масових соціальних рухів, що мали місце на території України у ХVІІІ столітті, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, здійснювати порівняльний аналіз.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – соціальний рух.

Маркери в джерелі (гайдамацтво як форму активного протесту проти… суспільного ладу знали також і західноукраїнські землі Галичина й Буковина) чітко вказують на рух опришків, який охоплював територію Карпат і Прикарпаття.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання назв державних інституцій і результатів їхньої діяльності.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) – установлено контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини; збільшено стягнення податків до царської казни, провіанту для російської армії; розгляд апеляцій на судові рішення; роздача земельних володінь офіцерам і старшинам.

«Правління гетьманського уряду» (1734–1750 роки) – установлено контроль за Лівобережною та Слобідською Україною; посилено втручання з боку російського уряду у внутрішні справи Гетьманщини; обмежено функції полкових канцелярій.

Генеральна канцелярія гетьмана К. Розумовського (1750–1764 роки) – повернуто під владу гетьмана Запорозьку Січ і Київ; проведено судову реформу – створено станові шляхетські суди (земський, підкоморський, гродський); реформовано козацьке військо.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – остаточно ліквідовано рештки автономного устрою Гетьманщини; повністю підпорядковано управління українськими землями загальноросійським державним органам; збільшено податки до царської казни.

Правильна відповідь: 1Г; 2А; 3Д; 4Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання спрямоване на перевірку знання державної приналежності території, яка була охоплена гайдамацьким повстанням «Коліївщина» (1768 р.).

«Коліївщина» охоплювала територію Правобережжя України, яке на той час входило до складу Речі Посполитої. Повстання було спрямоване проти свавілля польської шляхти. Територія Прикарпаття, яка була охоплена опришківським рухом, теж входила до складу Речі Посполитої. У першій половині ХVІІІ ст. рух опришків очолював Олекса Довбуш.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури. Поняття та терміни: «козацькі літописи».

Завдання передбачає знання основних положень змісту «козацьких літописів» кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Зазначені в завданні твори ввійшла в історію української літератури під узагальнюючою назвою «козацькі літописи», відповідно, вони оповідають про козацьку добу в українській історії.

Основна увага у творах присвячена подіям Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького і наступній добі – Руїни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої. Наслідки поділів Польщі.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті позначено межі Речі Посполитої. Історико-географічні назви, подані на заштрихованій території, вказують на те, що штрихуванням позначена територія Галичини. Саме ця територія за першим поділом Речі Посполитої відійшла до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорозької Січі.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація Запорозької Січі.

Завдання передбачає знання основних віх розвитку Запорозької Січі.

Вважається, що Перша Січ була заснована князем Д.Вишневецьким (Байдою) на о. Хортиця (середина 1550-х рр.).

У 1652–1709 рр. існувала Чортомлицька Січ, яка була зруйнована російськими військами після того, як козаки підтримали виступ гетьмана І.Мазепи.

У 1734–1775 рр. існувала Нова (Підпільненська) Січ, яка виявилась останньою на Запорожжі.

Після її знищення російськими військами частина козаків переселилася у турецькі володіння на Дунай, де заснувала Задунайську Січ, яка проіснувала до 1828 р.

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. Ф. Прокопович.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. М. Березовський, І. Григорович-Барський.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

Ф. Прокопович – церковний діяч, учений, поет-полеміст, ректор Києво-Могилянської академії, ідеолог реформ Петра І.

І. Григорович-Барський – архітектор, автор проектів культових і громадських об’єктів, водогону Києва.

М. Березовський – співак, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Й. Пінзель – скульптор, автор кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові та інших витворів.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати хронологічні межі (тривалість) соціально-економічних подій (явищ, процесів).

Спираючись на розуміння сутності кріпосницьких відносин як юридично оформленої державно-правовим актом особистої залежності селян від поміщиків, потрібно визначити дату запровадження кріпосного права та дату його скасування.

Перша подія – ухвалення імператрицею Катериною ІІ Указу про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України – відбулася в 1783 р., друга подія – підписання імператором Олександром ІІ Маніфесту про скасування кріпосного права та Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності, – в 1861 р. Отже кріпосницькі відносини в Наддніпрянській Україні панували з 1783 по 1861 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Ліквідація Запорозької Січі. Скасування козацького устрою на Слобожанщині.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність заходів царської влади щодо ліквідації автономного устрою українських земель на основі розуміння їхньої сутності. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

В останній третині ХVIII ст. російський уряд вдався до остаточної інтеграції Гетьманщини та Слобожанщини до імперії Романових. У 1764 р. указом імператриці Катерини ІІ було скасовано посаду гетьмана, а управління Лівобережною Україною передано до новоствореної Малоросійської колегії. Наступного року було ліквідовано полковий устрій на Слобожанщині. У 1775 р. царська армія зруйнувала Запорозьку Січ на ріці Підпільній. Через 6 років на Лівобережній Україні було створене Малоросійське генерал-губернаторство із загальноімперським адміністративним устроєм. Нарешті, у 1783 р. Катерина ІІ підписала указ, що забороняв селянам Лівобережної України та Слобожанщини переселятися з того місця, на якому їх застала остання ревізія. Отже, українські селяни, звільнені від кріпацтва в ході Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, знову стали такими самими кріпаками, як і російські селяни.

Відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поки ще з турками до розриву не дійшло», «обрати…гетьмана», «суди між народом малоросійським відправляти їм самим», а також підказка в умові «князь О.Меншиков на засіданні Верховної таємної ради…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події другої чверті ХVІІІ ст.

За час існування гетьманської влади на території Лівобережної Гетьманщини Росія тричі скасовувала вибори гетьмана (1722, 1734, 1764 рр.) і двічі їх відновлювала (1727 і 1250 рр.). У цьому випадку йдеться про 1727 р., коли гетьманом було обрано Д. Апостола. У цей час насувалася війна з Туреччиною, яка вибухнула в 1735 р. і тривала до 1739 р. Верховна таємна рада діяла в Росії в 1726–1730 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання спрямоване на перевірку знання державної приналежності території, яка була охоплена гайдамацьким повстанням «Коліївщина» (1768 р.).

«Коліївщина» охоплювала територію Правобережжя України, яка на той час входила до складу Речі Посполитої. Повстання було спрямоване проти свавілля польської шляхти.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення стильових ознак Андріївської церкви, яка збудована у стилі бароко (іноді мистецтвознавці вказують, що в стилі рококо). Особливістю споруди є те, що в ній відсутня дзвіниця. Ця церква є окрасою міста Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі першої половини ХVІІ ст. Морські походи козаків. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання передбачає ідентифікацію історичних подій за ключовими словами-маркерами, які містяться в назвах поетичних творів Т.Шевченка.

«Тарасова ніч» – це одна з ключових подій козацького повстання 1630 р. під проводом Тараса Трясила.

Гамалія – узагальнювальний образ козацького ватажка, керівника козацьких походів.

«Чигрине, Чигрине…» – виникає стійка асоціація з долею козацької столиці – Чигирином, який був знищений під час другого Чигиринського походу 1678 р. турецькими військами. Нищення козацької столиці – одна з подій періоду «Руїни».

«Холодний Яр» – район, з якого розгорнулося потужне селянське повстання, що дістало назву «Коліївщина».

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Дмитро Вишневецький. Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. І. Сірко. Українські землі в другій половині XVIII ст. П. Калнишевський

Завдання передбачає вміння співвідносити діяльність історичної постаті з періодом. Зазначені історичні постаті є одними з найвідоміших козацьких ватажків.

Дмитро Вишневецький уславився походами проти Османської імперії, вважається засновником Запорозької Січі – середина ХVІ ст.

Петро Конашевич-Сагайдачний теж уславився походами проти Османської імперії в добу «героїчних походів», очолював козаків під час походу на Москву в 1618 р., під час Хотинської битви 1621 р. Завдяки його діяльності козацтво фактично перетворилося на регулярне військо і стало захисником православної церкви.

Петро Калнишевський – останній кошовий отаман Запорозької Січі. Уславився під час російсько-турецьких війн ХVІІІ ст. Після знищення Січі в 1775 р. тривалий час був в ув’язненні в Соловецькому монастирі.

Іван Сірко – найвідоміший отаман Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Уславився переможними походами в Крим.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Зміни в політичному становищі Правобережної України після поділів Речі Посполитої. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої.

Завдання спрямоване на перевірку знань про наслідки для українських земель поділів Речі Посполитої.

Поділи Речі Посполитої призвели до розподілу українських земель між Російською та Австрійською імперіями. До складу Росії за Другим і Третім поділами увійшли українські землі Правобережжя, Волинь, Поділля. Відповідно на цих землях були утворені Київська, Волинська та Подільська губернії.

Відповідь – Г. 

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. П. Орлик. Ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Ліквідація Запорозької Січі. Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат подій, передбачених Програмою ЗНО з історії України.

Остаточна ліквідація гетьманства сталася в 1764 р.

Остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі була здійснена в 1775 р.

Ухвалення Конституції Пилипа Орлика – 1710 р.

Оприлюднення царського указу про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України відбулося в 1783 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Заселення Південної України. Основні напрямки політики Російської імперії щодо України. Наслідки ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини.

Завдання передбачає знання соціально-економічних процесів на українських землях у складі Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст. Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді:

• запровадження кріпацтва,
• поширення дворянського землеволодіння на землі Вольностей Війська Запорозького Низового,
• зрівняння в правах козацької старшини з російськими дворянами.

Відповідь: 1, 3, 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- і мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено сучасний вигляд палацу Кирила Розумовського в Батурин, що був зведений в 1799–1803 рр.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій другої половини XVIII ст., які призвели до ліквідації козацького устрою на українських землях.

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України відбулося 1783 року.

Гетьманство остаточно ліквідовано 1764 року.

Скасування козацького устрою на Слобожанщині припало на1760-ті роки. Знання цієї події логічно випливає з наведених у завданні процесів. Козацькій устрій ліквідовано до процесу закріпачення і після початку ліквідації решток автономних прав українців. У 1765 р. видано царський маніфест про ліквідацію слобідських козацьких полків.

Остаточна ліквідація Запорозької Січі відбулася 1775 року.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основного змісту діяльності Другої Малоросійської колегії, яка існувала в 1864–1782 (1785) роках.. Колегія була створена указом російської імператриці Катерини ІІ від 15 листопада 1764 р. Друга Малоросійська колегія стала головним органом управління на українських землях на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум`янцевим, у руках якого зосередилася вся влада і перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини та повного підпорядкування управління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого та найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). Колегія складалась із 4 російських представників, 4 українських старшин, прокурора, 2 секретарів (росіянина і українця).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного управління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі. 

Діяльність колегії призвела до запровадження подушного податку і кріпосного права, ліквідації залишків автономних прав України і козацьких традицій, перетворення України на уніфіковану частину Російської Імперії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

І. Сірко був кошовим отаманом у другій половині ХVІІ ст.

Д. Вишневецький був гетьманом козацтва у середині ХVІ ст.

П. Калнишевський був кошовим отаманом у другій половині ХVІІІ ст.

П. Конашевич-Сагайдачний був гетьманом козацтва на початку ХVІІ ст.

Відповідь: Б, Г, А, В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань подій, пов’язаних з існуванням Задунайської Січі.

Вона була утворена частиною запорозького козацтва, яке змушене було переселитися у володіння Османської імперії після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – поняття/термін.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Гонта», «приборкання заворушень хлопів» – чітко вказують на події Коліївщини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Визначення поняття чи терміна передбачає перевірку вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причиново-наслідкові зв’язки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Коли на хлопа надто тиснула панщина, він тікав … в опришки» – вказує на причини опришківського руху.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій. У цьому випадку треба визначити послідовність подій ХVІІІ ст.

Друга Малоросійська колегія розпочала свою діяльність у 1764 р. після ліквідації інституту гетьманства.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 р.

Правління гетьманського уряду було створено у 1734 р. після смерті гетьмана Данила Апостола.

Кирило Розумовський став гетьманом у 1750 р.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману з карти інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено території, які у ХVІІІ–ХІХ ст. увійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецьких війн.

Під час війни 1787–1791 років за умовами Ясського миру до складу Російської імперії ввійшли землі між Південним Бугом і Дністром. Відповідно, правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.)

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Українські землі наприкінці ХVІІ ст. – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність інформації, отриманої з карти, з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на картосхемі зображено зображено під цифрою 1 – Поділля, 2 – Правобережна і Лівобережна Гетьманщина, 3 – Слобідська Україна, 4 – землі Запорозької Січі.

На це вказують географічні об’єкти у межі областей.

Серед вказаних українських земель лише Слобідська Україна ніколи не перебувала під владою Речі Посполитої. Вона була в підпорядкуванні Московського царства. Ці землі були переважно колонізовані українськими козаками і селянами у ХVІІ ст., і на них утвердилась козацька система врядування, соціальних і господарських відносин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань основних подій історії України на Правобережжі у XVIII ст.

До 1793 р. Правобережжя перебувало під владою Речі Посполитої. Після ліквідації козацтва на цих теренах 1713 року національно-визвольний рух українського населення проти засилля шляхти не припинився. На Правобережжі розгорнувся рух народних мешканців, яких з 1717 р. польська влада стала називати гайдамаками. У 1734–1736, 1741–1748, 1750, 1768–1769 рр. прокотилися гайдамацькі повстання, підтримані значною частиною селянства. Найбільш масштабним було останнє, яке отримало назву «Коліївщина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО і сформованості вмінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Унаслідок війни 1768–1774 років Кримське ханство було проголошено незалежним, позбувшись васальної залежності від Османської імперії. Проте незалежність була примарною. Фактично ханство потрапило під владу Росії. У 1783 р. за указом імператриці Катерини ІІ Кримське ханство було ліквідоване. Таким чином війна 1768–1774 рр. створила передумови для ліквідації Кримського ханства.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела) і хронологічної компетентності.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення-маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – період історії України, до якого належить чи який відображає джерело.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери: «імператор і самодержець всеросійський», «малоросійський народ», «видав указ:», «при гетьмані Скоропадському у Глухові», «бути… колегії» – указують на 1722 р., коли для керування Гетьманщиною за указом царя Петра І було запроваджено Першу малоросійську колегію.

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери: «Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями», «ми тепер уважати маємо шведів за своїх приятелів, союзників», «увільнити нас од рабства та зневаги й поновити на найвищому ступені свободи» – указують на 1708 р., коли гетьман Іван Мазепа перейшов на бік шведського короля.

Ключові в джерелі В словосполучення-маркери: «звільнення графа Розумовського… із чину гетьманського», «утворити там Малоросійську колегію», – указують на події 1764 р., коли було скасовано гетьманство.

Ключовим у джерелі Г уривком є «генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з ясновельможним гетьманом таке право». Він вказує, що цитованим джерелом є «Конституція Пилипа Орлика» (1710 р.).

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Дата, яка наведена в основі завдання, стосується не лише поширення кріпосного права в Російській імперії, але й зміни адміністративного устрою, а також ліквідації Кримського ханства. Отже, три події стосуються одного року.

Обираючи варіант відповіді, зверніть увагу на те, що варіанти Б, В, Г  – це регіони, що входили на момент 1783 року до Австрійської імперії та Речі Посполитої. Тому залишається регіон, що на той час входив до Російської імперії. Цей регіон – Лівобережжя.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

У другій частині тестового зошита теж маємо справу з «кластерними» завданнями. Такий тип завдань ми вже розглядали в першій частині.

Отже, завдання 44–46 пов’язані з уривком з історичного джерела. Прочитавши пропований уривок, проаналізуйте, про що в ньому йдеться.

У цьому джерелі читаємо про відносини турецької влади і Запорозької Січі, до того ж слова «турецький уряд видає жалування…» дають підстави дійти висновку, що запорожці перебувають на території Туреччини.

У завданні треба вказати, яка саме Січ була розташована в межах володінь Османської імперії. Це Задунайська Січ.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Зверніть увагу, що, виконуючи це завдання, треба звертатися до запропонованого уривку з історичного джерела. 

У джерелі йдеться про відносини турецької влади і Запорозької Січі, до того ж слова «турецький уряд видає жалування…» дають підстави дійти висновку, що запорожці перебувають на території Туреччини.

Це Задунайська Січ. Залишити українські землі й перейти у володіння турків козаків, вочевидь, змусила заборона російської влади перебувати в межах російських володінь. Запорозьку Січ на той час було остаточно зліквідовано.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XVIII ст. – першій половині ХІХ ст.

Завдання 44–46 пов’язані з уривком з історичного джерела. Прочитавши пропований уривок, проаналізуйте, про що в ньому йдеться.

У джерелі читаємо про відносини турецької влади і Запорозької Січі.

У цьому завданні треба вказати, хто ж очолював Січ у межах Османської імперії, а згодом перейде у володіння Російської імперії, повернувшись на Батьківщину. Це Йосип (Осип) Гладкий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині XVIII ст.

Це тестове завдання вам допоможуть виконати знання з трьох предметів: історії, географії та української літератури.

В умові завдання зазначено XVIII століття, а це 1700-ті роки. Маємо дату 1768 р. –Коліївщина як складова гайдамацького руху.

Пригадайте з української літератури поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», де згадано очільників Коліївщини та місто Умань.

Географія ж підкаже, у якому регіоні України розташована Умань.

Відповідь – Г.

В умові завдання учасників просять визначити імена кошових отаманів Запорозької Січі.

Серед переліку – Іван Мазепа та Петро Дорошенко, це гетьмани. Допоможе пригадати цей факт завдання № 42. Якщо учасники правильно розв’язали завдання № 55, то визначать, що гетьманом є і Іван Виговський.

У Списку персоналій для візуального розпізнавання маємо Василя-Костянтина Острозького, кошовим отаманом Запорозької Січі цей наймогутніший магнат точно не був.

Отже, ті, хто залишились, і будуть кошовими отаманами Запорозької Січі в різний історичний час.

Відповідь: 3, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Розв’язання цього завдання ґрунтується на знанні хронології й географії історичних подій.

Гайдамацький рух – це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного поневолення на Правобережній Україні наприкінці XVIII століття – на початку XIX століття, який поширився на Київщині, Брацлавщині й Волині.

«Весна народів» – революційний pyx антиабсолютистського й національно-визвольного спрямування в країнах Європи в 1848–1849 роках.

Опришки – учасники українського селянського повстанського руху у XVI столітті – першій половині XIX століття в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдовських бояр, угорських феодалів, згодом – також проти австрійської адміністрації.

Устим Кармалюк – «останній гайдамака» – 1814 року очолив повстанський рух селян проти російської адміністрації і дворянства на території Поділля, а почасти – й у Бессарабії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання скеровано на перевірку знання учасниками тестування дат історичних подій.

В умові зазначено 1772 рік – дату першого поділу Речі Посполитої. У Петербурзі 5 серпня 1772 року повноважними представниками Пруссії, Австрії й Росії підписано договір про поділ польських земель. Згідно з ним Пруссія забрала Помор’я, Куяви й частину Великопольщі, Австрія – Малопольщу й Галичину, Росія – Східну Білорусь і частину Лівонії (Інфлянти).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Для правильної відповіді на завдання потрібно використати словосполучення-маркер «барська змова». Ідеться про Барську конфедерацію – військово-політичне об’єднання польської шляхти й римо-католицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава Августа Понятовського (протеже Катерини ІІ), і втручання Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої. «Барська змова» розпочалася 1768 року й тривала до першого поділу Речі Посполитої. Коліївщина – козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні в 1768–1769 роках, спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного українського населення в Речі Посполитій.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

З умови завдання зрозуміло, що йдеться про Карпатський регіон. Опришки – розбійники, які діяли в Галичині, на Буковині й у Закарпатській Україні в XVI–XIX століттях. Сердюки – козаки найманих піхотних (сердюцьких) полків, а компанійці – полків кінноти в Лівобережній Україні в останній чверті ХVІІ століття – 1-й чверті ХVІІІ століття. Гайдамаки – самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання подій Коліївщини, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –події Коліївщини.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «Бунт в Україні та Подолії селян із гайдамаками слід вважати наслідком Барської конфедерації», «фанатизм католиків викликав у наших єдиновірних [православних] жорстокий супротив» – чітко вказують на привід до гайдамацького повстання, що дістало назву «Коліївщина». Цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2  – «Того ж року козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся в Турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського» – чітко вказують на події повстання Северина Наливайка кінця ХVІ ст. Цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «…пішов до Умані Залізняк, де зібралося людей з рушницями чоловік до тисячі», «уманський сотник І. Гонта…, прибувши до Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот» – чітко вказують на ключову подію Коліївщини. Цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій історії України.

Ліквідація полково-сотенного устрою Слобідської України, утворення Слобідсько-Української губернії відбулася 1765 року.

Скасування російською імператрицею Катериною II гетьманства, запровадження Другої Малоросійської колегії відбулося 1764 року.

Ліквідація полково-сотенного устрою Лівобережної України, утворення Київського, Чернігівського й Новгород-Сіверського намісництв відбулося в 1782–1786 роках.

Зруйнування Запорозької (Нової) Січі відбулося 1775 року.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

У Другому поділі Речі Посполитої 1793 року брали участь Російська імперія і королівство Пруссія. У результаті поділу до складу Російської імперії було включено Київщину, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності народних месників, зокрема опришків.

Дії загони опришків на чолі з Олексою Довбушем охоплювали територію Прикарпаття і Карпат, що перебували на той час (перша половина ХVІІІ ст.) під владою Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання про гайдамацький рух і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать великого київського князя.

Маркери – «Катерина II», «Об’являємо всім нашим людям, які живуть в… Речі Посполитій, зокрема у воєводствах Київському, Подільському, Брацлавському, Волинському», «кріпаки, відкинувши послух владі і їхнім панам допустились [бунту]… внаслідок обману розбишак, які видають себе частиною Війська Запорозького» – указують на події Коліївщини, що охопила Правобережжя 1768 року, і дії влади Росії з придушення цього руху, який сама і спровокувала для подальшого знищення Речі Посполитої. Перший поділ Речі Посполитої відбувся 1772 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України й уміння зіставляти роки зі століттями.

Закріпачення селянства на українських землях, що входили до складу Російської імперії, відбулося 1783 року – це ХVІІІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено Троїцький собор у Новомосковську, зведений без жодного залізного цвяха в 1773–1775 рр. народним майстром Якимом Погребняком.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання періодів правління українських гетьманів.

Іван Мазепа правив у 1687–1709, Кирило Розумовський – у 1750–1764, Данило Апостол – у 1727–1734, Дем’ян Многогрішний – у 1669–1672 роках.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Мазепу (А), Кирила Розумовського (Б), Павла Тетерю (В), польського шляхтича – коронного гетьмана (Г).

Серед зображених постатей останнім гетьманом України був Кирило Розумовський.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ столітті.

Завдання скеровано на перевірку знання основних результатів Другого поділу Речі Посполитої для подальшої долі українських земель.

Одним із результатів Другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) було включення Київщини, Східної Волині, Поділля до складу Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічних змін на Лівобережній і Слобідській Україні у другій половині XVIII ст., і вміння вибирати кілька правильних відповідей із запропонованих.

У другій половині XVIII ст. на Лівобережній і Слобідській Україні відбувалися соціально-економічні зміни:

• запровадження кріпацтва (1783 рік);
• роздавання російському дворянству земель Війська Запорозького;
• зрівняння у правах козацької старшини з російським дворянством (1785 р.).

Правильна відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття. Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних суспільно-політичних подій ХVIII століття, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Селян Лівобережної і Слобідської України було закріпачено за указом російської імператриці Катерини ІІ 1783 року.

Другий поділ Речі Посполитої відбувся 1793 року.

Другу Малоросійську колегю засновано 1764 року.

Запорозьку Січ остаточно ліквідовано за указом російської імператриці Катерини ІІ 1775 року.

Правильна відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання мети колоніальної політики Російської імперії другої половини ХVІІІ століття на українських землях.

Указом Катерини ІІ від 15 листопада 1764 року на Україні ліквідовано гетьманство і створено Другу Малоросійську колегію (яка стала головним керівним органом на українських землях) на чолі з генерал-губернатором Малоросії графом Петром Рум’янцевим, у руках якого було зосереджено всю владу й перед яким російський уряд ставив завдання якнайшвидшої остаточної ліквідації автономії Гетьманщини й повного підпорядкування правління українськими землями загальноросійським державним органам (а також звичайно найкориснішого й найпродуктивнішого використання український земель на благо імператорського уряду). У колегії було чотири російських представники, стільки ж українських старшин, прокурор, двоє секретарів (росіянин й українець).

Метою створення цієї колегії було прагнення Катерини ІІ до централізації та уніфікації державного правління, ліквідації залишків державної автономії українських земель, розповсюдження загальноімперських порядків і на українські землі.

Адміністратівно колегія була підпорядкована канцелярії малоросійського генерал-губернатора (існувала до 1796 року). У «Секретній інструкції генерал-губернатору президенту Малоросійської колегії П. Рум’янцеву» Катерина ІІ описала становище українських земель й окреслила проблеми, які мали бути розв’язані передовсім. Це, наприклад, питання про перепис населення, про бажану заборону міграцій жителів, про перепис осіб купецького стану, про бажане збільшення прибутків від малоросійських земель, про розділення військової та цивільної влади, про нагляд за деякими «підозрілими» членами старшини тощо.

Правильна відповідь – Б.