Завдання за темою з історії України

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені Лівобережна Гетьманщина, район національно-визвольного повстання на Правобережжі під керівництвом С. Палія та хід бойових дій на українських землях під час Північної війни (1700–1721 рр.). Зазначені події відбувалися в період гетьманства І. Мазепи (1687–1708 рр.).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіально-адміністративний устрій Нової (Підпільненської) Січі. «Паланка».

Завдання передбачає перевірку сформованості понятійного апарату.

У цьому випадку знання назви адміністративно-територіальної одиниці Нової (Підпільненської) Січі – «паланка».

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань про особливості соціального устрою Лівобережної Гетьманщини на початку ХVІІІ ст.

Міщани в Лівобережній Гетьманщині були особисто вільними та сплачували податки, виконували державні повинності.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію ікони «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський Й. Кондзелевича.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.

Вотчина – це спадкова земельна власність (землі, будівлі, інвентар) та пов’язане із нею право феодально залежних селян.

Фільварок – це велике багатогалузеве господарство, засноване на праці кріпосних селян та зорієнтоване на виробництво збіжжя на продаж.

Паланка – це адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися землі Вольностей Війська Запорозького.

Магістрат – це орган самоврядування в містах, що користувалися магдебурзьким правом.

Правильна відповідь: 1–Д 2–Б 3–А 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків між подіями.

Року 1734 царський уряд дозволив козакам заснувати Нову Січ на р. Підпільна, тому що прагнув використати козаків у новій російсько-турецькій війні, що спалахнула 1735 р. і тривала до 1739 р.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва міста.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «помститися Мазепі», «наказав Меншикову негайно зруйнувати його столицю», «Меншиков напав на неї та здобув» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про Батурин, який був резиденцією гетьмана Мазепи. Після захоплення міста російські війська повністю знищили його мешканців (понад 5 тис. осіб).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних документів козацької доби й уміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Конституція Пилипа Орлика.

Маркери – «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом», «щоб із тими всіма генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про ...всілякі справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати», «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися генеральна Рада» – указують на зміст Конституції Пилипа Орлика.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України, уміння встановлювати логічні пари.

Драма – літературний твір, побудований у формі діалогу без авторської мови, який виголошували зі сцени учні братських шкіл, академій.

Вертеп – мандрівний ляльковий театр, призначений для показу як релігійних сцен, так і дотепних вистав із повсякденного життя.

Інтермедія – невеличка п’єса, переважно комедійного характеру на народну тематику, яку виконували між діями, актами спектаклю.

Гравюра – вид мистецтва, у якому зображення є друкованим відбитком малюнка, вирізьбленого на спеціально підготовленій дошці.

Правильна відповідь – 1 Д 2 Г 3 Б 4 А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання періоду правління гетьмана Івана Мазепи, сформованості картографічних умінь.

На картосхемі позначено Українську козацьку державу в межах кордонів, визначених Зборівським договором 1649 року. Терени Війська Запорозького розділено на три частини: Правобережжя (1), Лівобережна Гетьманщина (2), Запорозька Січ (3).

Станом на 1704–1708 роки владу гетьмана Івана Мазепи фактично поширено на частину Правобережжя та Лівобережну Гетьманщину.

Територія Правобережжя перебувала під правлінням гетьмана, який скористався повстанням полковника Семена Палія проти Речі Посполитої. Там було розміщено гетьманські козацькі полки, які наче мали допомагати польському королю в боротьбі проти Швеції.

Територією Лівобережжя Іван Мазепа керував як гетьман.

Територія Запорожжя від часу Андрусівського перемир'я 1667 року була або в спільному польсько-московському володарюванні, або лише в московському.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей із історії України.

Мелетій Смотрицький – один із перших ректорів Київської братської школи. Автор «Граматики словенської», полемічного твору «Тренос, або Плач східної церкви...».

Феофан Прокопович – ректор Києво-Могилянської академії, згодом – віце-президент Синоду. Автор філософських праць «Духовний регламент», «Правда волі монаршої».

Лазар Баранович – був висвячений на єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського. Заснував друкарню в Чернігові. Автор богословських трактатів «Нова міра старої віри», «Меч духовний».

Іван Щирський – освіту здобув у Чернігівському колегіумі, у якому працював викладачем. Автор ілюстрацій і гравюр до книг Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Пилипа Орлика тощо.

Правильна відповідь: 1В, 2Б, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Розвиток культури. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. «Козацьке бароко». Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення за стильовими ознаками храмів Козацької доби. У цьому випадку на фото зображені Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові та Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. Обидва храми зведені в стилі бароко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціально-економічний розвиток Гетьманщини за часів правління гетьмана І. Мазепи.

У цей час був характерним процес узаконення панщини, яка фактично відновилася на Лівобережній Україні.

Козацька старшина і російське дворянство активно використовували панщину в якості відробіткової ренти за користування селянами їхніх земель.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей з історії України й сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання в зв’язку з його змістом.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – період життя гетьмана Івана Мазепи.

Маркери – «З італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою…», «Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини» – указують на період його життя, коли він був гетьманом, тобто від підписання Коломацьких статей 1687 року до руйнування московськими військами гетьманської резиденції Батурина 1708 року після переходу гетьмана на бік шведського короля Карла ХІІ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Соціальний стан Лівобережної Гетьманщини і Слобідської України, що мав право спадкового землеволодіння, і який звільняли від державних повинностей і податків за несення військової служби, – це козацтво.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Займанщина» – елемент звичаєвого права, що дозволяв на підставі першості володіти землею.

«Паланка» – військова, адміністративно-територіальна, господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.

«Зимівник» – хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.

«Панщина» – форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.

Правильна відповідь – 1 Г 2 А 3 Д 4 Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України та сформованості вміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата подій.

Маркери в джерелі (Ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке... постановили з ...гетьманом таке право..., І з тими генеральними особами мають радитися гетьман та його наступники... нічого без їхнього дозволу...) чітко вказують на положення Конституції Пилипа Орлика, яка була ухвалена 1710 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України та вміння встановлювати хронологічну послідовність подій.

Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» відбулося 1710 року.

Початок діяльності Першої Малоросійської колегії припала на 1722 р. і тривала до 1927 року.

Зруйнування за наказом Петра I Чортомлицької Січі відбулося 1709 року.

Івана Скоропадського обрано гетьманом 1708 року.

Правильна відповідь: Г В А Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. П. Орлик. Зміст Конституції Пилипа Орлика.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події, явища на основі опрацювання а з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події, явища.

Аналіз джерела вказує на те, що у цьому випадку наведено уривок з Конституції П. Орлика, яка була ухвалена в 1710 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

І. Мазепа уклав військово-політичний союз зі Швецією.

П. Дорошенко – визнав протекторат Османської імперії.

Д. Многогрішний – створення найманого кінного війська «компанійців».

І. Самойлович – проведення «Великого згону» населення Правобережної України.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Д. Апостол.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на портретах зображено гетьмани І. Мазепа, І. Скоропадський, П. Орлик, Д. Апостол.

Додатково допомагає визначити правильну відповідь одна з деталей портрета. Як відомо, Д. Апостол втратив одне око в бою. Портрет під літерою «Г» зображає чоловіка з одним пошкодженим оком. Найімовірніше, це гетьман Д. Апостол.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Завдання передбачає співвідносити знання між періодами правління гетьмана Д. Апостола та створеними Росією органами для управління українськими землями.

Данило Апостол перебував при владі з 1727 по 1734 рр. Після його смерті було заборонено вибори гетьмана, а управління Гетьманщиною було передано Правлінню гетьманського уряду (1734–1750 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія, пов’язана з іменем гетьмана І. Мазепи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери  – «ми стоїмо між двома проваллями», «воюючи між собою монархи», «зблизили театр війни до кордонів наших», «а ми між ними є точка нещастя» – допомагають визначити, що у своїй промові І. Мазепа веде мову про запекле військове протистояння шведського короля Карла ХІІ та московського царя Петра І під час Північної війни (17200–1721 рр.). Згадка в промові про наближення війни до кордонів України свідчить, що йдеться про 1708 р. Саме цього року Карл XII почав здійснювати свій давній задум про похід на Московію. Похід мав відбутися в напрямку на Смоленськ і Москву через територію Литви та Білорусі. Спочатку похід складався вдало. Але після кількох невдач у серпні-вересні Карл ХІІ відмовився від попереднього плану. Він вирішив повернути в Україну, сподіваючись забезпечити свою армію провіантом і зміцнити її потугу козацькими полками й військом польського короля С. Лещинського. За таких умов гетьман І. Мазепа зважився на ведення переговорів з метою створення українсько-шведського воєнно-політичного союзу. До цього його також спонукала звістка про намір Петра І ліквідувати політичну автономію України. У жовтні 1708 р. шведська армія вступила на українські землі. Такий розвиток подій змусив І. Мазепу відкрито перейти на сторону шведських військ і об’єднатися з ними для ведення війни з Московією.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини.

Завдання спрямоване на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних з обмеженням автономії Гетьманщини в першій половині XVIІI ст.

Зазначені в умові завдання чіткі хронологічні межі дають підстави стверджувати, що йдеться про події, що відбувалися після поразки українсько-шведського воєнно-політичного союзу. Відкритий перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ, розцінений Московією як відверта «зрада», дав привід Петру І реалізувати свої давні наміри щодо ліквідації політичної автономії України. У 1722 р. для посилення контролю за діяльністю гетьмана та генеральної старшини замість Малоросійського приказу було створено Малоросійську колегію. Вона складалася з шести офіцерів російських полків, розквартированих в Україні. У цивільних справах підпорядковувалася Сенату, а у військових – головнокомандуючому військами в Україні. Колегію очолив бригадний генерал С. Вельяминов. Стала найвищою владною установою в Україні, оскільки гетьман мав лише дорадчий голос.

Інші варіанти відповіді в завданні є неправильними з огляду на зазначені хронологічні межі (перша половина XVIІI ст.). Остаточний поділ Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну було закріплено Андрусівським договором (1667 р.) і «Вічним миром» (1686 р.). За ними Лівобережжя та Київ відходили до Московського царства, а Правобережжя – до Речі Посполитої. Хронологічно це події другої половини XVII ст. Насильницьке знищення російськими військами Підпільненської Січі та остаточна ліквідація Запорозької Січі як козацької автономії відбулося в 1775 р., тобто в другій половині XVIІI ст. Козацьке військо було ліквідовано в 1783 р. Замість нього було створено десять кавалерійських карабінерських полків. Ця подія також другої половини XVIІI ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Покровський собор у Харкові. 1689.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено пам’ятку архітектури культового призначення. І за планом, і за композицією зображений собор належить до типу української триверхої церкви. Собор є надзвичайно легким і струнким. Стрункість споруди досягнута насамперед її композицією, що складається з трьох гранчастих веж. Кожна вежа – три восьмерики, поставлені один над одним (менший над більшим). Вежі розділені від самої землі та звужуються догори й гармонійно об’єднані в єдине ціле. Перший ярус собору оточено відкритою аркадою-галереєю. Аркада надає споруді особливої легкості. Фасади декоровано тонкими півколонами, оздоблено наличниками навколо вікон, карнизами з орнаментом. Наростання форм угору, заломи бань, їхні високі й тонкі завершення, вертикальні лінії півколон – усе це надає споруді динамічності й стрімкості. За вказаними архітектурно-мистецькими стильовими рисами зображений собор належить до архітектури українського бароко. Наведеному опису серед усіх пам’яток архітектури епохи бароко, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами, відповідає лише Покровський собор у Харкові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи. Перебіг подій національно-визвольної акції гетьмана І. Мазепи. Українські землі, що входили до складу різних держав у зазначений період; території, підвладні гетьманам Лівобережної України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Встановлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді у форматі «так/ні».

Отже, картосхема дає змогу:

• Визначити межі територій, охоплених козацьким повстанням на чолі з С. Палієм (локалізовано на Правобережній Україні).
• Визначати хід бойових дій Північної війни на українських землях (позначено на карті стрілочками, місце вирішальної битви під Полтавою, знищення Батурина і Чортомлицької Січі).
• Окреслити території, на які поширювалася влада гетьмана І. Мазепи (кольором і штрихуванням).

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді. Отже на фото зображено

• Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога.
• Троїцький собор у Новомосковську.
• Преображенська церква у Великих Сорочинцях.
• Собор святого Юра у Львові.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді умові завдання відповідає Троїцький Межиріцький монастир-фортеця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» 1734 р.

Завдання передбачає перевірку знань подій з історії Гетьманщини першої половини ХVІІІ ст.

Після смерті гетьмана Д. Апостола у 1734 р. для управління Гетьманщиною було створено Правління Гетьманського уряду, який складався з трьох представників козацької старшини і трьох російських урядовців. Метою Правління була дискредитація козацької влади. Правління гетьманського уряду проіснувало до обрання у 1750 р. гетьманом К. Розумовського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «договори… я уложив з королем шведським», «уважати шведів за своїх союзників… посланих, щоб звільнити нас від рабства» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про гетьмана І. Мазепу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій, визначених Програмою ЗНО.

Нова (Підпільненська) Січ існувала в період з 1734 по 1775 рр. Таким чином, козаки брали активну участь у російсько-турецьких війнах ХVІІІ ст. (1735–1739 і 1768–1774 рр.).

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування І. Мазепи.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності українських гетьманів.

У 1663–1664 рр. польські війська на чолі з королем Яном ІІ Казимиром разом з правобережним гетьманом П. Тетерею здійснили похід на Лівобережжя, ведучи боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького і московських військ.

Козацькі і татарські війська у 1659 р. на чолі з гетьманом І. Виговським розгромили московські війська під Конотопом.

Чигиринські походи турецько-татарських військ в 1677, 1678 рр. відбувалися в період гетьманування І. Самойловича.

Повстання козаків на Правобережжі під проводом С. Палія було придушене І. Мазепою.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. «Правління Гетьманського уряду» Заснування Нової (Підпільненської) Січі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заснування Запорозької Січі.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «жити запорожцям… де розорено в 1709 році їхнє житло», «зберігати їм вірність престолу російському», «бути їм в залежності від головнокомандуючого генерала в Малій Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про заснування в 1734 р. Нової (Підпільненської) Січі.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського, І. Брюховецького.

Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Гетьманування І Мазепи, І. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку знань хронології правління гетьманів другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Іван Скоропадський гетьманував упродовж 1708–1722 рр.

Гетьманство Івана Брюховецького тривало з 1663 по 1668 р.

Іван Мазепа володів гетьманською булавою впродовж 1687–1708 рр.

Період правління Івана Виговського тривав з 1657 по 1659 рр.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. 

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно- і мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Аналізування й узагальнення з погляду умови завдання інформації на фото.
2. Увідповіднення здобутої інформації з кожним наведеним варіантом відповіді.

На фото зображено ікони кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття:

• «Архангел Михаїл» з іконостасу церкви Різдва Христового в м. Жовква, автор – Іван Руткович;
• «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський, автор – Йов Кондзелевич, 1698–1705 роки.

Обидві ікони створено в стилі бароко. На це вказує як композиція, так і елементи декору ікон.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з величезним майном, жертвував усім, щоб вибороти волю своїй Батьківщині», «Він не завагався зректися всього.., за визволення рідного краю» – чітко вказують на виступ гетьмана І. Мазепи, який за допомогою Швеції намагався позбутися залежності від Москви.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь установлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями.

Повстання козаків під проводом С. Палія (1702–1704 рр.) було спричинено спробою польського сейму ліквідувати козацький устрій на Правобережній Україні.

Відповідь – В.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлювати послідовність подій, які визначені в результаті аналізу уривків джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
• установлюється послідовність.

Предмет ідентифікації в завданні – події другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Джерело А оповідає про діяльність гетьмана П. Орлика, який діяв у вигнанні з 1710 по 1742 рр.

Джерело Б дає уявлення про обрання гетьманом І. Мазепи у 1687 р.

Джерело В відображає події Чорної ради 1663 р., коли гетьманом було обрано І. Брюховецького.

Джерело Г оповідає про перемогу І. Виговського над московським військом у битві під Конотопом у 1659 р.

Відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних процесів соціально-економічного розвитку періоду гетьманства І. Мазепи.

У цей час козацька старшина, наслідуючи шляхту, перетворилася на великих землевласників і стала активно застосовувати щодо селян, які проживали на їх землях, методи позаекономічного примусу, фактично відновивши панщину.

Гетьман І. Мазепа, з одного боку, щоб задовольнити прагнення старшини, а з іншого боку, щоб не допустити зловживань, які можуть призвести до соціального вибуху, узаконює в 1701 р. панщину в розмірі два дні на тиждень. Така соціальна політика не сприяла популярності гетьмана серед широких верств суспільства.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних подій періоду гетьманства І. Мазепи.

Перехід гетьмана І. Мазепи на бік швецького короля Карла ХІІ як реакція на антиукраїнську політику московського царя мав далекосяжні наслідки для Козацької держави.

Цар Петро І для приборкання виступу здійснив такі заходи:

влаштував вибори нового гетьмана – І. Скоропадського;

знищив гетьманську резиденцію Батурин з усіма мешканцями (1708 р.);

зруйнував Чортомлицьку Січ (1709 р.) як покарання січовиків на чолі з кошовим отаманом К. Гордієнком за підтримку повстання гетьмана І. Мазепи.

Відповідь: 4, 6, 7

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом. 

На картосхемі зображено територію українських земель на початок ХVІІІ ст. На це вказує зображення стрілками руху шведських і російських військ під час Північної війни (1700–1721 рр.); місце вирішальної битви – Полтавська битва (1709 р.), знищення столиці гетьманщини міста Батурина (1708 р.) і Чортомлицької Січі (1709 р.), район охоплений козацьким повстанням на Правобережжі під проводом полковника Семена Палія (1702–1704 рр.) після рішення влади Речі Посполитої про ліквідацію козацтва (1699 р.).

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, зокрема храми, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Зображений храм має яскраво виражені риси стилю бароко.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних подій і фактів біографії персоналій, передбачених Програмою ЗНО.

Перша Малоросійська колегія розпочала свою діяльність 1722 року за указом царя Петра І. На той час гетьманом був Іван Скоропадський (1708–1722 роки).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати основний зміст діяльності історичних постатей.

На початку ХVІІІ ст. відбувається стрімкий процес ліквідації автономних прав Гетьманщини у складі Московської держави.

Збройний виступ проти цього очолив гетьман Іван Мазепа, який намагався здобути воєнно-дипломатичну допомогу Швеції. Його підтримав отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко. Проте поразка шведської армії під Полтавою завадила планам унезалежнення Гетьманщини від Московії. Після смерті Мазепи боротьбу продовжив Пилип Орлик, обраний козаками гетьманом у вигнанні. Але і його дії та сподівання зрештою не досягли бажаного результату. 

Відповідь: 1, 6, 7.

У цьому завданні на встановлення відповідності треба зіставити прізвища історичних діячів з посадами, які вони посідали.

З прізвищем Мазепи ускладнень не повинно виникнути, бо це найбільш знана постать в українській історії. Та ще й у завданні 58 ідеться про гетьмана Івана Мазепу. Підказкою також може слугувати й завдання 46, де є прізвища кошових отаманів, а серед них і Кость Гордієнко.

Залишаються варіанти 2 та 4. І знову частково допоможе завдання, 58 де є інформація про ухвалу польського сейму ліквідувати козацькі полки на Правобережжі. Фастів – це Правобережна Україна, тож саме ця ухвала спровокувала повстання утворених козацьких полків. Серед них і козацький полк Семена Палія.

Феофан Прокопович – науковець, віцепрезидент Синоду, автор трагікомедії «Володимир».

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

Український центр оцінювання якості освіти докладно прокоментував це завдання.

Воно скероване не на перевірку механічного відтворення лише тих подій, дати яких зазначено в Програмі ЗНО з історії України, а насамперед на перевірку розуміння (засвоєння) загальної картини та логіки історичного розвитку на певному відрізку історичного часу. У цьому конкретному випадку йдеться про період кінця ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Сама умова засвідчує, що серед наведених у завданні подій є події як «дев’яностих», так і «нульових» років відповідно ХVІІ та ХVІІІ століть. Крім того, зі змісту завдання чітко зрозуміло, що вони нерозривно пов’язані з постаттю гетьмана Івана Мазепи й напрямами його зовнішньої політики.
Усі зазначені події відповідають Програмі ЗНО з історії України. А саме:

• подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.), оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання;
• події «об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України, укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою, зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина» є складовими періоду гетьманування І. Мазепи.

Таким чином, можна відтворити загальну історичну картину, стрижнем якої є наведені в завданні події.
Після завершення війни між Польщею та Туреччиною (1699 р.) потреба в козацькому війську відпала, і тому польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію правобережних козацьких полків. Спроба силою реалізувати цей план призвела до повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.). Ситуацією скористався гетьман І. Мазепа. У 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом гетьмана. Відбулось об’єднання під владою І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України. Титул «гетьман обох берегів Дніпра» наповнився реальним змістом.

Проте політика московського царя Петра І щодо України змусила І. Мазепу замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Гетьман, завдячуючи посередництву польського короля С. Лещинського, розпочинає переговори зі шведським королем, укладає таємний союз із Карлом ХІІ та 24 жовтня 1708 р., залишивши Батурин, вирушає на з’єднання зі шведським королем. Звістка про перехід І. Мазепи на бік шведів викликала лють царя Петра І. За його наказом московські війська на чолі з князем О. Меншиковим здійснили 2 листопада 1708 р. каральну акцію проти гетьманської столиці, що ввійшла в історію як «Батуринська різанина».

Подія «ліквідація козацтва на Правобережній Україні (1713 р.)» не має жодного стосунку до завдання № 58 оскільки пов’язана із системою міжнародних договорів 1711–1714 рр.

Насамперед це Прутський трактат (1711 р.) між Московським царством і Османською імперією, за яким цар Петро І зобов’язувався вивести з Речі Посполитої свої війська, що перебували переважно на території Правобережної України.

Виконуючи умови цього договору, Петро І видав указ про ліквідацію козацьких полків, зобов’язавши всіх полковників Правобережжя зі своїми полками перейти на Лівобережжя. Упродовж 1711–1712 рр. відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.

У 1713 р. було укладено Адріанопольський договір, який повторив в основному умови Прутського трактату та забороняв Петру I втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої.

У 1714 р. до договору було додано дві статті, за якими турецький султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України (з якої вже було виведене населення ліквідованих царем Петром І правобережних козацьких полків).

Таким чином, ліквідація козацтва на Правобережній Україні, як подія 1713 року, не стосується нормативно-правового акта польського сейму, а є наслідком реалізації правового акта московського царя.

Відповіді: БАВГ.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Чергове «кластерне» завдання та чергова пам’ятка образотворчого мистецтва.

Учасники, що працювали під час підготовки до тесту з «Переліком пам’яток», розпізнали гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Загалом пам’яток цього виду мистецтва в переліку всього чотири, а якщо забрати зображення гетьманів, то лише дві – Євангеліст Лука, гравюра з львівського Апостола 1574 р. та пам’ятка, подана в цьому завданні.

Якщо учасник пригадав назву, тоді без жодних труднощів може виконати це завдання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У «Переліку пам’яток», з яким ви працювали під час підготовки до тестування, є чотири гравюри.

У пропонованому завданні бачимо фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р. Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Як ми знаємо, опрацювавши під час підготовки до тесту «Перелік пам’яток», перед нами фото гравюри Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Розгляньмо варіанти відповіді. «Добрі справи» більше суголосні з варіантом Г, ніж до будь-якого іншого з-посеред запропонованих.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

В уривку йдеться про гетьмана, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. У завданні наведено портрети Петра Сагайдачного (А), Богдана Хмельницького (Б), Івана Мазепи (В), Петра Дорошенка (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно знати, що лівобережний гетьман Данило Апостол помер 1834 року, і зіставити із цією датою роки діяльності органів влади, про які йдеться в завданні.

Малоросійський приказ – центральний орган державного курування Російської держави, що відав справами Лівобережної України – створено 31 грудня 1662 року з метою зміцнення позицій царизму на Україні.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) керувала українськими землями Російської імперії під час Глухівського періоду (від 1708 року до 1784 року) в історії Гетьманщини.

Правління гетьманського уряду (1734–1750 роки) – уряд, якому після смерті гетьмана Данила Апостола російська імператриця Анна Іоанівна доручила керування Гетьманщиною, фактично був видозміненою Малоросійською колегією.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – колегія Російської імперії, що керувала Лівобережною Україною під час Глухівського періоду після ліквідації інституту гетьманства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку знання учасниками тестування діяльності гетьманів, зокрема й тих, про яких ідеться в завданні.

Петро Дорошенко як гетьман Правобережної України у своїй діяльності спирався на союзника Туреччину.

Чигиринські походи 1677–1678 років – воєнні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України, які турецька сторона виправдовувала прагненням повернути землю і гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

Іван Самойлович організовував переселення українців, яке отримало назву «Великий згін», із Правобережжя на Лівобережжя.

Іван Мазепа на початку XVIII століття під час північної війни перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ.

Зайвим варіантом є Д, адже наймане військо компанійців утворив Дем’ян Многогрішний, про діяльність якого в завданні не йдеться.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На картосхемі, наведеній у завданні, позначено місто Батурин і Чортомлицьку Січ. Тобто йдеться про гетьманування Івана Мазепи, точніше – про його перехід на бік шведського короля Карла ХІІ. Саме це спровокувало російську владу знищити резиденцію гетьмана (Батурин) і Чортомлицьку Січ. Оскільки місце битви позначено поблизу Полтави, є підстави вважати, що ця битва – Полтавська (1709 рік). Окрім того, варіант відповіді А не може бути правильним, бо на картосхемі в районі Кримського ханства немає жодних позначок. Варіант відповіді Б також не задовольняє умову завдання, бо на картосхемі є позначки поблизу Азовського моря. Пилип Орлик (варіант відповіді Г) вирушав походом на Правобережжя з території Османської імперії, а жодних позначок руху його військ на картосхемі немає.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Завдання містить уривки з історичних джерел. Для його правильного розв’язання потрібно уважно прочитати уривок, зрозуміти його суть, знайти слова-маркери й за ними визначити правильну дату, щоби встановити хронологію подій, про які йдеться в завданні.

Хотинська битва 1621 – битва між військами Речі Посполитої й Османської імперії біля міста Хотина завершилася перемогою об’єднаних сил Речі Посполитої й українського козацтва. У результаті поразки під Хотином османський султан Осман II мусив припинити війну.

Конотопська битва 1659 року) – битва між військами гетьмана Івана Виговського й Кримського ханату з одного боку й московським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області.

Під час Північної війни (1700–1721 роки) гетьман Іван Мазепа вирішив скористатися шансом позбутися впливу Московії. Ним укладено домовленості зі шведським королем Карлом ХІІ про спільні дії проти Петра І. Дізнавшись про це, російський цар віддав наказ командувачу російськими військами князю Олександру Меншикову захопити Батурин і покарати усіх, хто підтримав Мазепу Знищення Батурина московськими військами відбулося 1708 року.

Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну (1648–1676 роки), стала особиста кривда, заподіяна Богдану Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, захопив його дружину й жорстоко побив малолітнього сина.

Правильна відповідь – 1 А, 2 Г, 3 Б, 4 В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено Жовківську синагогу – юдейський молитовний будинок, пам’ятку архітектури, історії й культури в місті Жовква, одну з найбільших синагог у Європі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено портрети Петра Дорошенка (А, 1665–1676 роки), Петра Сагайдачного (Б, із незначними перервами від 1616 року до 1622 року), Івана Мазепи (В, 1687–1709 роки), Богдана Хмельницького (Г, 1648–1657 роки).

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання міжнародних договорів щодо українських земель і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – «Вічний мир» 1686 року.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Мала Росія цієї сторони Дніпра… має залишатися на стороні їхньої царської величності на вічні часи», «Київ має залишатися також на стороні їхньої царської величності», «Запоріжжя, козаки, що живуть на січі, мають бути… у володінні і в державі їхньої царської величності» – чітко вказують на умови «Вічного миру» між Московією і Річчю Посполитою 1868 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Першої Малоросійської колегії.

Перша Малоросійська колегія – державний орган для керування українськими землями, що входили до складу Російської імперії, який був заснований 16 (27) травня 1722 року й проіснував до 1727 року. Вона була створена наказом Петра І для контролю за діяльністю українського гетьмана й генеральної старшини й підкорення їх загальноросійському правлінню. Малоросійську колегію створювали як заміну Малоросійського приказу під час загальноімперської реформи керівних органів. Територіально вона була розташована в резиденції українських гетьманів, місті Глухові. У цивільних справах підкорялася Сенату, який мав право розширювати, за необхідності, її повноваження, а у військових – головнокомандувачу військами в Україні. Колегія була найвищою установою в Україні, вищою від гетьмана. Гетьман мав лише дорадчий голос. Усі питання державного життя Гетьманщини український уряд повинен був вирішувати за погодженням із колегією.

Повноваження Малоросійської колегії було викладено в «Інструкції бригадиру господину Вельямінову» від 16 травня 1722 року. А саме:

1. Колегія розглядала скарги на генеральний суд і ратушні суди, військову Канцелярію, полкові й усі інші Канцелярії, була своєрідним апеляційним органом.

2. Також вона мала спостерігати за своєчасним збором і відправленням у царську казну хлібних, грошових й інших зборів.

3. Із зібраних грошей колегія мала роздавати платню Гетьманській раді, Сердюкам і Компанійцям. Також одним із обов`язків колегії було вести прибуткові й видаткові книги, надсилати відомості про прибутки й витрати кожні чотири місяці, а щороку надсилати прибуткові книги з Прокурором у Сенат.

5. Колегія мала спостерігати за розподілом військового постою на так званих «вінтер-квартирах», а також, якщо виникнуть скарги на когось із цих військових, то в повноваженнях колегії було чинити суд.

6. Спостереження за діяльністю Генеральної військової канцелярії також входило в повноваження Малоросійської колегії, як і перевірка гетьманських універсалів й інших документів – щоби гетьманським іменем не підписувались писарі й інші.

З усіх інших питань колегія мала звертатися за наказом до Сенату, якому вона була підпорядкована.

Усі дії і зміни на території Малоросії Перша Малоросійська колегія виправдовувала піклуванням про благо «малоросійського народу», козаків, яких нібито чинна судова система кривдила, але де факто єдиним, про що піклувалася колегія, було благо імперської влади. Тобто головною функцією Першої Малоросійської колегії був повний контроль над діями генеральної старшини й гетьмана й забезпечення найкориснішого для царської влади впорядкування і використання малоросійських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Відбудова в Києві Софійського й Михайлівського Золотоверхого соборів, отримання Києво-Могилянською колегією статусу й прав академії пов’язані з гетьманом Іваном Мазепою, який свою меценатську діяльність фактично перетворив на державну політику.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту Конституції Пилипа Орлика і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить виділеним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – уривок Конституції Пилипа Орлика.

Маркери у джерелі 1  – «жалуючи підданих своїх, малоросійський народ», «при гетьмані в Глухові для управління… бути колегії» – стосуються указу царя Петра І 1722 року про заснування першої Малоросійської колегії. Тобто цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 2 – «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися Генеральна Рада», «Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною» – указують на положення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (1710 рік) Пилипа Орлика. Відповідь задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 3 – «Посли, які здавна до Війська Запорозького приходять, гетьману приймати та про це царську величність повідомляти», «З турецьким султаном і польським королем без указу царської величності зносин не мати» – указують на договірні статті між Військом Запорозьким і Московським царством. Відповідь задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 4 – «Іван Мазепа, законний князь України, ...не може бути позбавлений влади у цьому князівстві до його смерті», «стани України зберігатимуть всі вольності згідно зі своїми правами» – указують на домовленості між гетьманом Іваном Мазепою і шведським королем Карлом ХІІ. Відповідь задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Війна привела до серйозних соціальних зрушень. Було знищено магнатсько-шляхетське панування в Україні, відбулося масове покозачення значної частини населення. Саме козацька старшина і православна шляхта, які очолювали збройну боротьбу, стали основою для формування у другій половині XVII ст. привілейованого стану суспільства в Лівобережній Гетьманщині, яка по суті була військовою державою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, з огляду на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначити й узагальнити інформацію, наведену на рисунку, світлині тощо з погляду поставленого запитання;
• установити відповідність здобутої з візуального джерела інформації з кожним із наведених варіантів відповіді.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання хронології основних подій суспільно-культурного життя другої половини ХVІ – першої половини ХVІІІ ст. і вміння встановлювати їхню послідовність.

Надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії – 1701 рік.

Друк Іваном Федоровичем Острозької Біблії – 1581 рік.

Легалізація православної церкви в Речі Посполитій – 1632 рік згідно «Пунктів заспокоєння руського народу…».

Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання перебігу основних подій, пов’язаних із повстанням (1708–1709 рр.) проти політики московського царя Івана Мазепи і його переходом на бік шведського короля Карла ХІІ.

Повстання гетьмана Івана Мазепи підтримано запорозькими козаками на чолі з Костем Гордієнком попри давнє суперництво між двома лідерами. У відповідь на це цар Петро І наказав знищити Чортомлицьку Січ, що й зроблено 1709 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання часу створення основних книжкових історико-культурних пам’яток України.

Остромирове Євангеліє створено в 1056–1057 роках. Це найдавніша зі збережених писемних книжкових пам’яток України.

«Повість минулих літ» – твір літописця Нестора – датовано 1113 роком.

Пересопницьке Євангеліє написано в 1556–1561 роках.

«Літопис Самовидця» створено у другій половині ХVІІ століття.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Ухвалення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» відбулося 1710 року й пов’язано з обранням (у вигнанні) Пилипа Орлика на посаду гетьмана після смерті Івана Мазепи.

У 1711–1713 роках Пилип Орлик за підтримки Османської імперії спробував закріпитися на Правобережжі, але зазнав поразки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей козацького устрою на Слобожанщині.

У другій половині XVII – середині XVIII ст. Слобідська Україна утворювала своєрідний регіон у складі Московської держави, де існував козацький устрій.

Тут було сформовано п’ять козацьких полків: Острогозький, Сумський, Охтирський, Харківський (у 1650-ті рр.) та Ізюмський (у 1685 р.). На чолі полку був виборний полковник. Кожен полк окремо і в різний час отримував царську жалувану грамоту, де визначалися його права та привілеї

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність подій першої половини XVIII століття.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 рік.

Утворення Першої Малоросійської колегії – 1722 рік.

Ухвалення Конституції П. Орлика – 1710 рік.

Полтавська битва – 1709 рік.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
• установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Козацької держави станом на початок ХVІІІ століття. На це вказують географічні об’єкти й позначені історичні події: район козацького повстання Семена Палія, землі Правобережжя, що перейшли фактично під владу гетьмана І.Мазепи, похід шведських і московських військ, битва під Полтавою, знищення столиці Гетьманщини Батурина й Чортомлицької Січі, утеча шведського короля Карла ХІІ, гетьмана Івана Мазепи з прихильниками до османських володінь.

Унаслідок цих подій козаки, що опинилися в еміграції, обрали гетьманом Пилипа Орлика. Під час його обрання було укладено договір, відомий під назвою «Пакти і конституції Війська Запорозького…», або «Конституція Пилипа Орлика».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання такого явища в українській літературі як козацькі літописи.

«Літопис Самовидця» Романа Ракушки-Романовського, «Літопис» Григорія Граб’янки, «Літопис» Самійла Величка – ці твори дістали назву козацькі літописи. Тобто в них ідеться про козацьку добу в українській історії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

Петро Дорошенко в 1665–1676 роках був гетьманом Війська Запорозького.

Семен Палій був полковником Фастівського полку й керівником антипольського повстання на Правобережжі в 1702–1704 роках.

Кость Гордієнко на початку ХVІІІ століття був кошовим отаманом Війська Запорозького Низового, підтримав антимосковський виступ гетьмана Івана Мазепи.

Феофан Прокопович – церковний діяч, науковець, філософ, у 1711–1716 роках був ректором Києво-Могилянської академії.

Правильна відповідь: 1 А, 2 Б, 3 Д, 4 Г.