Розділ: 1914 – 1945 р.
Тема: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні
Кількість завдань: 100
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Входження УСРР до складу СРСР.
Завдання спрямоване на знання події, передбаченої програмою ЗНО.
У цьому випадку завдання передбачає знання 1922 р., коли УСРР увійшла до складу СРСР.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – політика більшовиків.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійні силі українського національного руху», «послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху», «зміцнення своїх позицій в Україні» – допомагають визначити, що йдеться про політику коренізації, яка здійснювалася в Україні у вигляді українізації.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Польсько-радянська війна на території України. Ризький мир.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – договір.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Польща та більшовицька Росія поділили українські землі», «в Андрусові в 1667 році» – допомагають визначити, що йдеться про договір між Польщею та Росією. Наведений у завданні коментар сучасника стосувався Ризького миру (1921 р.), за яким Польща закріплювала за собою Західну Україну (Волинь, Східна Галичина та ін.), а в Наддніпрянській Україні утверджувалася більшовицька влада.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – заходи урядової політики.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Селянські повстання… цілком зникли», «1921 р.», «селянство задоволене своїм становищем» – допомагають визначити, що в уривка джерела йдеться про заміну продрозкладки продовольчим податком.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, процеси на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – урядова політика.
Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «забезпечити українській мові місце, відповідно числу та питомій вазі українського народу на території УСРР» – допомагає визначити, що йдеться про реалізацію політики коренізації, яка на території УСРР здійснювалася у формі українізації.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища, процеси на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «розміри допомоги… населення голодуючих губерній України через держані органи не перевищує 7,5%», «Допомога, здійснювана закордонними комісіями та приватними організаціями, досягне…8% потреб » – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про голод 1921–1923 рр. Голод збігся з періодом запровадження нової економічної політики.
Правильна відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про розвиток культури у 1920-х рр.
Одним з головних завдань у галузі культури, яке вирішувала радянська влада, була ліквідація неписьменності серед дорослого населення.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на перевірку знань основних характерних рис нової економічної політики (1921–1929 рр.).
У роки нової економічної політики в царині трудових відносин застосовувався вільний найм робочої сили.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на перевірку знань основної мети політики партійно-державного керівництва з «коренізації».
Головною метою цієї політики було остаточно утвердити радянську владу в національних республіках. В УСРР ця політика проводилася у формі «українізації».
Правильна відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.
Алгоритм виконання завдання такий:
- з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
- проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.
Маркери – «Державний трест», «Об’єднання хімічних, фарбових, склоробних заводів і вугільних копалень Донецького Басейну» – указують на період нової економічної політики.
Трести (радянські) – об’єднання підприємств націоналізованої промисловості за галузевою або галузево-територіальною ознакою, які виникли під час переходу до нової економічної політики – не були схожими на однойменний різновид капіталістичної монополії, у якій підприємства втрачали комерційну й виробничу самостійність. Але запозичена в неї назва (від англ. trust – довіра) указувала на одну спільну рису – об’єднання підприємств під єдиним керуванням. Трести забезпечували переведення промисловості на госпрозрахунок: надання підприємствам самостійності у виробничій діяльності з тим, щоби вони могли порівнювати свої доходи з витратами й домагатися вироблення додаткового продукту.
Правильна відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на визначення причинно-наслідкових зв’язків.
Наслідками впровадження в Україні нової економічної політики (1921–1928 рр.) були:
- зростання безробіття;
- періодичні хлібозаготівельні кризи;
- розширення мережі селянських збутових, споживчих кооперативів і кредитних товариств.
Правильна відповідь: 1 3 6.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМИ: Україна у боротьбі за збереження державної незалежності в 1918–1921 роках. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання культурної політики урядів державних утворень, що існували на території України в 1917–1920-ті роки.
Організація лікнепу (1923–1936 роки), ліквідація університетів (1920–1930 роки), проведення «українізації» (1923–1938 рр.) були складниками політики Української Соціалістичної Радянської Республіки (1919–1937 роки).
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів культури) із історії України.
Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) заснована Миколою Хвильовим.
ВАПЛІТЕ – літературне об’єднання. Виникло в Харкові, існувало від 1925 до 1928 року. Організація стояла на засадах творення нової української літератури через засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».
Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь аналізу статистичного матеріалу у відповідності з історичним контекстом.
Зростання кількості шкіл з українською мовою навчання в другій половині 1920-х рр. було зумовлено здійсненням політики «коренізації», яка в Україні проводилась у формі «українізації».
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Неп та її складові в Україні.
Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.
Предмет ідентифікації в завданні – період історії, у який створено плакат.
Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою розпоряджайся сам» а також малюнок – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про запровадження непу.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська революція. Універсали УЦР, Генеральний секретаріат.
Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. «Українська Галицька армія». «Чортківська офензива». Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. «Воєнний комунізм».
Завдання передбачає перевірку знання понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також співвіднесення їх з відповідним історичним явищем.
Для характеристики Української Народної Республіки доцільно використовувати такі поняттяж, як «Універсал», «Генеральний Секретаріат», «Директорія».
Для висвітлення періоду існування Української Держави гетьмана П. Скоропадського доцільно використати поняття і терміни «Всеукраїнський хліборобський конгрес», «гетьманський переворот», «Українська академія наук».
Оповідаючи про Західноукраїнську Народну Республіку, слід використовувати поняття і терміни «Українська Національна Рада», «Українська галицька армія», «Чортківська офензива».
При висвітленні періоду Української Соціалістичної Радянської Республіки слід застосовувати поняття і терміни: «воєнний комунізм», «націоналізація промисловості», «Ризький мир».
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на перевірку знань змісту, характерних рис історичних явищ.
«Нова економічна політика» (неп) – це комплекс заходів, якими передбачалося запровадження продподатку, госпрозрахунку, відновлення товарно-грошових відносин, формування ринку праці, кооперування виробників.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, явища на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – політика «коренізації», яка здійснювалася в Україні у формі «українізації».
Серед запропонованих уривків джерел ключові словосполучення-маркери – «зростання української культури та інтелігенції йде швидкими темпами», «віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі» – містить лише одне джерело.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання освітньої політики режимів, що існували в Україні в 1917–1921 роках, і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.
Алгоритм виконання завдання такий:
- з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
- проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.
Маркери – «Для звуження впливу старої професури та викладачів було реорганізовано управління вищою школою», «До факультетських рад включалися представники студентства, кількість яких у радах дорівнювала кількості викладачів», «Від автономії вузів нічого не залишилося», «Університети взагалі були ліквідовані, а на їхній основі утворювалися галузеві навчальні заклади, зокрема інститути народної освіти» – указують на політику Ради Народних Комісарів Української СРР. Університети на території УСРР було ліквідовано 1919 року, а відновлено 1933 року.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання заходів непу й уміння використовувати їх для визначення наслідків.
Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи внаслідок повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.
Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку вміння характеризувати історичний період. У цьому завданні потрібно визначити період за характеристикою культурного розвитку.
Створення літературно-художніх об’єднань, розширення мережі робітфаків, становлення Української автокефальної православної церкви – це складники культурного й духовного життя українського народу під час нової економічної політики (1921–1928 років).
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання заходів непу в галузі сільського господарства й уміння їх виокремлювати з-поміж наведених.
Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Він передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.
Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю).
Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців.
У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.
Відповідно, із наведених варіантів відповіді правильними є:
- запровадження єдиного продовольчого податку;
- розвиток на добровільних засадах мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
- звільнення від сплати податків господарств незаможних селян і поступове збільшення податків на заможних селян.
Правильна відповідь – 1, 3, 5.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння причин упровадження більшовиками нової економічної політики.
Однією з причин упровадження 1921 р. в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося в збройні виступи проти влади. Розмах повстанського руху був настільки широким, що влада більшовиків опинилася під загрозою повалення. За наполяганням Володимира Леніна партія більшовиків була змушена тимчасово відступити від свого курсу на побудову комуністичного суспільства.
Правильна відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання в зв’язку з його змістом.
Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – поняття, термін, яким характеризують зазначену в джерелі політику.
Маркери в джерелі (Розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурами більш відсталих народів — українського, азербайджанського та ін. – є не що інше, як спроба закріпити панування великоросійської національності, Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму) чітко вказують на курс на «коренізацію».
«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально здійснювана до 1938 р., фактично – до початку 1930-х років.
В УСРР «коренізацію» проводили у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.
Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання змісту літературної дискусії 1920-х рр. і провідних діячів української культури тієї доби, уміння виокремлювати в уривку джерела ключові слова, які б вказували на правильну відповідь.
Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.
Маркери в джерелі (…Вимоги про “негайну дерусифікацію пролетаріату” в Україні, його думка про те, що “від російської літератури, від її стилю українська поезія повинна тікати якнайшвидше”, його заява про те, що “ідеї пролетаріату нам відомі і без московського мистецтва”… звучать тепер… більш ніж дивно) чітко вказують на Миколу Хвильового.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України.
ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) – це об’єднання письменників і літераторів України в 1920-ті роки.
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1920-х років.
Проголошення курсу на «коренізацію» в УСРР сприяло зростанню питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.
Утворення Союзу РСР привело до затвердження нового тексту Конституції УСРР, де було юридично закріплено повноваження республіки.
Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю забезпечило те, що половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.
Проголошення курсу на нову економічну політику створило передумови для швидкої відбудови промисловості, зростання продуктивності праці й обсягу продукції.
Правильна відповідь: 1Б; 2Д; 3Г;4В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Політика більшовиків щодо релігії та церкви в Україні.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У цьому випадку – визначати привід до масового вилучення державою церковних цінностей на початку 1920-х рр.
Таким приводом став масштабний голод 1921–1923 рр. Влада заявляла, що церква має значні цінності і багатства, які можна використати на закупівлю продовольства для порятунку голодуючих. Насправді вилучені цінності були витрачені на фінансування комуністичного руху і розпалювання «світової революції».
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. М. Хвильовий.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати персоналію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – історичний діяч.
Уривок джерела є критикою Комуністичною партією (більшовиків) України поглядів і гасла Миколи Хвильового: «Геть від Москви!». Своїм гаслом він закликав українських митців орієнтуватися на європейські, а не на російські зразки у творчості.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Особливості впровадження непу в Україні.
Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.
Предмет ідентифікації в завданні – допомога США в боротьбі з голодом 1921-1923 рр.
Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Дар американського народу»,«АРА», «Герберт Гувер», а також малюнок роздачі їжі голодуючим дітям – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про допомогу голодуючим.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини «українізації».
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – причина впровадження політики «коренізації».
Проаналізувавши уривки всіх джерел, ключові словосполучення-маркери – «зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас», «віддавати цей рух у руки чижих нам елементів не можна» – визначаємо, що про причини впровадження політики «коренізації» йдеться в джерелі під літерою «Г».
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки на основі знання змісту і заходів нової економічної політики (1921–1929 рр.).
Запровадження непу в 1921 р. почалося із заміни продрозверстки продподатком (на 1921 р. був у два рази меншим, ніж продрозкладка), який фактично дозволяв селянам здійснювати продаж сільгосппродукції після сплати державі продовольчого податку.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – політика радянської влади.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «повна рівноправність української та російської мов», «усунення перешкод… розвитку української культури», «обов’язкове вивчення української мови» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про українізацію, яка була формою політики коренізації.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати істотні характерні риси подій (явищ, процесів), спираючись на знання цих подій і розуміння їхньої сутності.
Отже, в завданні йдеться про період нової економічної політики в історії УСРР. Необхідно визначити одну з характерних рис соціально-економічного життя, притаманних саме цьому періоду розвитку країни.
Нова економічна політика (неп) – економічна політика більшовиків, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. Стрижнем політики «воєнного комунізму» було забезпечення в умовах війни Червоної гвардії та Червоної армії продовольством та іншими необхідними ресурсами. Механізмом її реалізації стала так звана «продрозкладка» – система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, яка зобов’язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки (понад встановлені норми на особисті і господарські потреби) хліба та інших продуктів. Проводилася органами Наркомпроду, продзагонами, за участі частин Червоної армії, спільно з комбідами та місцевими Радами. Спочатку продрозкладка поширювалася лише на хліб і фуражне зерно, згодом нею було охоплено картоплю та м’ясо, а до кінця 1920 р. – всі сільськогосподарські продукти та всі види сировини тваринного й рослинного походження. Продрозкладка паралізувала розвиток сільського господарства, скоротивши виробництво зерна (на 40%). Катастрофічне становище в економіці призвело до різкого зростання невдоволення більшовиками, що вилилося у військові заколоти, великі робітничі страйки та селянські повстання, які у 1921 р. охопили майже всю територію України. Хоча влада й нещадно придушувала ці повстання, більшовики, заради збереження влади, змушені були визнати провал політики «воєнного комунізму» й піти на поступки, особливо селянам. Декретом ВЦВК від 23 березня 1921 р., ухваленим на підставі вирішень X з’їзду РКП(б), продрозкладку була скасовано та замінено продподатком, який був удвічі нижчим. Настільки значне послаблення дало стимул до розвитку сільськогосподарського виробництва втомленому від війни селянству.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності змін, зазначених у його умові. Крім того, в умові вказані хронологічні рамки цих змін: з 1925 р. по 1930 р.
Зростання кількості шкіл з українською мовою викладання саме в зазначений період дозволяє стверджувати, що ці зміни стали результатом здійснення в республіці політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури й установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Більшовицький режим в Україні.
Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – наслідки здійснення владної політики.
Для ідентифікації того, який уряд здійснював зазначену в джерелі політику, слід звернути увагу на відповідні словосполучення-маркери «довели країну до страхітливого стану», «голод охопив усю країну», «зруйнували природний зв’язок товарообміну між містом і селом», «силовим відчуженням, реквізиціями за допомогою каральних загонів…», які чітко вказують на здійснювані радянською владою заходи «воєнного комунізму» (ліквідація приватної власності, грошей, запровадження продрозверстки і прямого продуктообміну тощо).
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки на основі розуміння сутності змін, зазначених у його умові.
Як зазначено в умові, ці зміни стали результатом здійснення в республіці нової економічної політики (1921–1929 рр.). Ця політика передбачала відхід від політики «воєнного комунізму» з його продовольчою розкладкою (продрозверсткою), зрівняльною оплатою праці і загальною трудовою повинністю та іншими заходами. Неп передбачала відновлення елементів ринкової економіки і частково приватної власності.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).
Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – політика радянської влади.
Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «більшовицька політика», «політичний захід оволодіння силою цього [стихійного українського національного] руху», «зміцнення своєї позиції в Україні» – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про заходи, здійснювані в республіці в межах політики «українізації» – запровадження української мови в школі, пресі, закладах культури та установах партійно-державного апарату. Українізація була складовою більш масштабної політики – «коренізації» – «вкорінення» радянської влади на «окраїнах» шляхом залучення представників титульного населення республік і автономій до місцевого керівництва.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР.
Завдання передбачає перевірку знань характерних рис непу на території України.
Одним з проявів непу стали періодичні хлібозаготівельні кризи (1924–1925, 1927–1928, 1928–1929 рр.), які були зумовлені небажанням селян здавати сільгосппродукцію за низькими закупівельними цінами.
Перші дві кризи були розв’язані шляхом збільшення закупівельних цін. Під час третьої держава стала застосовувати воєнно-комуністичні методи для конфіскації врожаю.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Українське національне відродження 1920-х рр. Особливості розвитку української культури в цей період.
Завдання передбачає перевірку знань характерних рис культурного життя України в 1921–1928 рр.
Для цього періоду було характерним стильове розмаїття і згуртування літераторів, художників, театральних діячів у творчі об’єднання («Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, АРМУ, Аспанфур та ін.).
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921–1928 рр. Голод у південних губерніях УСРР. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).
Завдання передбачає опрацювання уривків з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерел і застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.
Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.
Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
Предмет ідентифікації в завданні – події, процеси, що відбувалися в радянській Україні в 1921–1928 рр.
Аналіз джерел дає змогу визначити такі правильні відповіді:
Ключове в другому джерелі словосполучення-маркер «вважати необхідним… виділення молдавського населення в… автономну республіку в складі УСРР» дозволяє стверджувати, що йдеться про створення Молдавської Автономної СРР. Це подія 1925 р.
Ключове в третьому джерелі словосполучення-маркер «Робітничий клас України… повинен… оволодіти українською мовою» свідчить про одну зі складових ланок політики «українізації», започаткованої в 1923 р.
Ключове в шостому джерелі словосполучення-маркер «Американська адміністрація допомоги (АRА) може надати… допомогу,… населенню України» переконує, що йдеться про голод 1921–1923 рр., коли на офіційному державному рівні було дозволено іноземним організаціям надавати допомогу голодуючому населенню УСРР.
Відповідь: 2 3 6.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Голод у південних губерніях УСРР.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено територію УСРР, південно-східні райони якої заштриховані. Штрихування позначає регіон, який у 1921–1923 рр. був уражений масовим голодом.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).
Завдання скеровано на оцінювання сформованості умінь визначати головне, певні риси явища тощо.
У завданні потрібно визначити складники нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР у 1921–1928 роках.
Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді РКП(б). Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності.
Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля).
Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 рр.), поява безробіття і зростанням соціальної нерівності.
У 1929 р. Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.
Правильна відповідь – 2 3 4.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)
Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.
Політика «коренізації» була започаткована рішенням ХІІ з’їзду РКП(б) у 1923 р. В УСРР вона відбувалася у формі «українізації».
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)
Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1928 рр.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
Отже, на фото зображено будівлю Держпрому в Харкові.
Відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Завдання спрямоване на перевірку розуміння процесів, які відбувалися в Україні у 1920-ті – на початку 1930-х років.
Розвиток ринкових відносин був притаманний періоду, коли здійснювалася нова економічна політика 19121–1929 рр.
Відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Завдання має на меті перевірку знань основних фактів біографії українських діячів.
М. Волобуєв – український економіст 1920-х років, автор концепції економічної самодостатності УСРР.
Л. Курбас – актор, режисер, новатор українського театру, керівник мистецького об’єднання «Березіль».
О. Шумський – радянський політичний діяч, нарком освіти УСРР, активний провідник політики «українізації».
В. Липківський – церковний та освітній діяч, історик, перший митрополит Української автокефальної православної церкви.
Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Завдання має на меті перевірку вмінь визначати причинно-наслідкові зв’язки і знання змісту нової економічної політики.
Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечити вихід з економічної і політичної кризи шляхом повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості і зовнішня торгівля).
Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізація політики супроводжувалася неодноразовими кризами хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), появою безробіття і зростанням соціальної нерівності (поява непманів). У 1929 р. Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.
Відповідь: 2, 4, 7.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу візуальних, письмових джерел і одночасно картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), вміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.
Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.
Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді. Також треба звернути увагу на назву карти.
Отже, на картосхемі, яку була вміщена на сторінках газети «Українська трибуна» зображено територію УСРР, БСРР і європейської частини РСФРР. Картосхема відображає одну з причин масового голоду, який охопив Поволжя, Кубань і південно-східні регіони УСРР – неврожай сільськогосподарських культур, зумовлений посухою. Зазначена причина вказує на голод, який охопив ці регіони в 1921 р.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.
Завдання передбачає перевірку сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки. Для розв’язання завдання треба співвіднести події і наслідки.
Запровадження в УСРР політики «коренізації» у 1923 р. призвело до широкої українізації багатьох сторін життя суспільства.
Започаткування нової економічної політики супроводжувалося запровадженням продподатку.
Створення СРСР у грудні 1922 р. призвело до обмеження державного суверенітету УСРР.
Початок насильницької колективізації спричинив розгортання спротиву селянства.
Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Завдання передбачає перевірку вміння визначати основні риси більшовицької політики в роки непу (1921–1929 рр.).
Із запропонованих варіантів відповіді політиці непу відповідають: дозвіл на використання найманої робочої сили; розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств; звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.
Відповідь: 1, 3, 5.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики
Завдання спрямоване на перевірку дат, передбачених Програмою ЗНО.
Проголошення курсу на індустріалізацію відбулося на ХІV з’їзді ВКП(б) у 1925 р.
Входження УСРР до складу СРСР відбулося в 1922 р.
Утворення Української автокефальної православної церкви відбулося в 1921 р.
Початок політики «коренізації» в УСРР – 1923 р.
Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО.
«Коренізація» — політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.
Започаткована рішенням XII з'їзду РКП(б) у квітні 1923 р. і формально реалізовувалася до 1938 р., фактично до початку 1930-х рр. В УСРР проводилася у форму українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширення сфери застосування української мови в суспільстві; пробудження інтересу до української культури.
Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважається завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).
Завдання спрямоване на перевірку знань основних біографічних цих постатей, передбачених Програмою ЗНО.
Симон Петлюра підписав Варшавську угоду.
Павло Скоропадський здійснив гетьманський переворот і встановив свою одноосібну владу.
Християн Раковський був причетний до ухвалення Конституції УСРР
З Євгеном Петрушевичем повязано проголошення ЗУНР.
Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).
Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури і громадських діячів 20-х рр. ХХ ст.
Для характеристики діяльності Миколи Хвильового доцільно використати терміни «літературна дискусія», «ВАПЛІТЕ».
Микола Хвильовий (Фітільов) активно виступав за українізацію в 1920-х роках. Під час літературної дискусії 1925-1928 рр., яку він і розпочав, висунув гасло «Геть від Москви!», вважаючи, що для творення власної культури Україна має відмовитися від копіювання російської культури, від «московського шаблону». Письменник убачав у відверненні від Москви і рецепт збереження української ідентичності. Хвильовий також дав інший рецепт: «Дайош Європу!». Він вважав, що лише в культурному діалозі з Європою, без, за його висловом, «російського диригента» українці зможуть витворити власну самобутню культуру європейського рівня. Микола Хвильовий був одним з засновником ВАПЛІТЕ у 1925 р., очолював це об’єднання. У 1927 р. вийшов з ВАПЛІТЕ разом з Яловим і Досвітнім, щоб урятувати спілку.
Для характеристики діяльності Василя Липківського доцільно використати поняття «церковний собор», «Українська автокефальна православна церква». Саме Василь Липківський 1921 року став першим митрополитом Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
Для характеристики діяльності Леся Курбаса доречними будуть такі поняття і терміни: «модерний театр», «мистецьке об’єднання "Березіль"». Лесь Курбас – видатний український режисер-реформатор, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. По-перше, Курбас європеїзував український театр, що доти був виключно національно-етнографічним, побутовим. Саме завдяки йому наше сценічне мистецтво почало ставати істинно естетичним, відкрило для себе коло героїв, тем, прийомів, до того часу просто недоступних («Молодий театр» 1917–1919 рр.). По-друге, Курбас створив експериментальний театр українського модернізму, вивівши його на лінію передових мистецьких шукань Заходу (діяльність «Березоля» 1922–1926 рр.). Митець пробував синтезувати національні традиції українського театру з найновішими формами європейського («Березіль» у 1927–1933 рр.).
Для характеристики діяльності Олександра Шумського можна використати поняття «українізація», «наркомат освіти УСРР». О.Шумський був одним з лідерів націонал-комуністичного руху в Україні. Підтримав більшовицьку владу владу в Україні. Займав важливі партійні і державні посади. 29 вересня 1924 р. ухвала Політбюро ЦК КП(б)У рекомендувала О. Шумського на посаду народного комісара освіти УСРР. Цю державну посаду він обійматиме до лютого 1927 р. Саме завдяки наполегливій праці О. Шумського в Україні відбудеться розвиток процесів українізації (коренізації), проте особисто для нього це буде мати трагічні наслідки: несправедливе звинувачення у націонал-ухильництві (шумскізм), політичні гоніння, десятирічне ув’язнення і передчасну насильницьку смерть у вересні 1946 р.
Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)
Напевно, значна частина учасників вибрала варіант Г … і помилилась. Найчастіше учасники впродовж підготовки до тестування з історії України статус автономії пов’язують з Кримом (варіант Г) і забувають, що в 1924 р. на теренах Української СРР була створена Молдавська автономна соціалістична республіка.
Підказкою в цьому завданні є насамперед назва радянської республіки – Українська СРР, ця назва проіснувала з 1919 по 1937 р. Приєднання Криму відбувалося в 1954 р. коли назва республіки була – Українська Радянська Соціалістична республіка (УРСР).
Другою підказкою може бути те, що тестові завдання в зошиті розташовані хронологічно. Тобто НЕ можна перескочити від 1919 р. до 1954 р., адже тоді пропускаються події, скажімо, Другої світової війни. Зверніть увагу: завдання про події 1950-х років ідуть у зошиті з № 14.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)
Картина «Життя» (триптих «Любов», «Сім’я», «Повернення») Федора Кричевського є серед переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Цей перелік містить програма ЗНО з історії України.
Подане тестове завдання запитує: трагізм яких подій відображає автор художніми засобами. Як бачимо, це завдання відмінне від більшості подібних у тестових зошитах попередніх років. У нашому випадку треба розуміти символізм художнього твору, а це дещо ускладнює його виконання. Тож варто розглянути картину «Життя» та звернути увагу на назви частин триптиха. Отже, третя частина називається «Повернення», на ній зображено військового, що стоїть на одній нозі, обпершись на костур. Саме зображення вояка, який постраждав у боях Першої світової війни, підказує нам правильну відповідь.
Відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).
Наявність мапи в тестовому завданні дає можливість виявити, чи вміють учасники застосувати свої знання з історії.
Такі завдання насправді чи не найлегші в тестовому зошиті, тому що учасникам треба прочитати мапу. Просто прочитати, що є. У нашому випадку є заштрихована територія з містами Київ, Харків, Вінниця тощо. По сусідству читаємо: Польща, Румунія, РСФРР, і Кримська АСРР. На останньому утворенні треба наголосити: воно виниколо наприкінці 1921 р..
Таким чином, з перелічених діячів будуть зайвими – М. Грушевський (зійшов з політичної «сцени» у 1918 р.,), Є. Петрушевич (який на момент 1921 р. перебував в еміграції), С. Петлюра (що втратив контроль над українськими землями після Ризького договору).
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Це завдання на відповідність.
Ви маєте поставити у відповідність виконавчий орган влади та державне утворення. Тестове завдання перевіряє, чи добре ви пам’ятаєте органи виконавчої влади.
«Комісари» – мала б бути асоціація з політикою більшовиків, відповідно – УСРР;
Секретаріати запам’ятовуються за містами: Київ (УНР Центральної ради) – Генеральний (секретаріат), Львів (ЗУНР) – Державний, Харків – Народний.
Залишається Українська Держава п. Скоропадського, виконавчий орган котрої – Рада Міністрів.
Відповіді: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
У пропонованому завданні на відповідність перевіряють, чи пам’ятаємо ми дати історичних подій.
Усі дати правої колонки передбачені програмою ЗНО з історії України. Пригадайте, які події відбувалися в ці роки – це допоможе виконати завдання.
Спочатку перечитаємо всі варіанти лівої колонки.
Варіант 2 видається найлегшим. Слова маркери «Однині воєдино зливаються…. » мали б підказати про Акт Злуки.
Варіанти 1 і 3 говорять про міжнародні угоди. У першому слова «визнають незалежність України і Білорусії…» мали б підказати про Ризький договір. У третьому йдеться про те, що «польські та українські війська діють як війська союзні…» – підказка про Варшавську конвенцію.
Залишається варіант 4: пригадайте, про що йшлося в завданні № 1 цього тестового зошита, і зрозуміємо, що йдеться про проголошення Першого Універсалу.
Відповіді: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
У завданні йдеться про ринкові відносини. Елементи ринку радянська влада використовувала двічі: у період нової економічної політики (неп) і за часів «перебудови». Ужита в тексті завдання назва УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка), яка була чинною до 30 січня 1937 року, відповідає періоду непу (1920-ті).
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
У наведеному в завданні уривку спогадів ідеться про Софійський собор (Софію Київську) – канонічно православний храм. Також наведено дату (19 вересня 1926 року), що відповідає періоду нової економічної політики (неп), яка передбачала ліберальне ставлення влади до всього національного, зокрема й релігійних питань. У варіантах відповіді – прізвища митрополитів різного часу й різних конфесій. Андрей Шептицький і його наступник Йосиф Сліпий – предстоятелі Української греко-католицької церкви, яку ще 1839 року ліквідовано на Правобережжі царською владою. Степан Скрипник був митрополитом Української автокефальної православної церкви наприкінці ХХ століття, а Василь Липківський – у 1921–1927 роках.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання діяльності історичних осіб. Володимир Вернадський – науковець, перший президент Української Академії наук. Петро Болбочан – військовий діяч, полковник Армії Української Народної Республіки. Сергій Єфремов – історик літератури, академік Академії Наук, проходив у сфабрикованій справі «Спілка визволення України». Митрополит Української автокефальної православної церкви – Василь Липківський.
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння понять і термінів. У документі, фото якого наведено в завданні, зазначено, що «Сергій Ольга Володим[ирівна] склала добре іспит з укр.[аїнської] мови». Написи «Знання укрмови лише перший крок до повної українізації.» і «Українізація здійснить єднання міста і села.» на берегах документа дають змогу визначити правильну відповідь. Адже саме політика «коренізації» передбачала надання офіційного статусу українській мові в республіці.
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Запровадження більшовиками нової економічної політики зумовлено невдалим комуністичним експериментом під назвою «воєнний комунізм». За часів непу продрозверстку (продрозкладку) замінено продподатком. Більшовицьке керівництво намагалося впровадити окремі елементи ринкової економіки, наприклад, кооперацію. Ним відновлено кредитно-банківську систему, однак залишено у власності держави великі підприємства й державну монополію в зовнішній торгівлі. Колгоспи й радгоспи зникли разом із державою СРСР.
Правильна відповідь – 1, 4, 5.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Правильне розв’язання завдання полягає у виборі однієї з умов упровадження непу. Нову економічну політику впроваджено 1921 року. Варіанти відповіді А і Б стосуються 1930-х років. Варіант відповіді В також неправильний, бо Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) ніколи не досягала економічної незалежності за часів існування СРСР. Лише подія, зазначена у варіанті відповіді Г, відбулася до 1921 року.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.
Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, сформованості вмінь їх застосовувати.
Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткового відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.
Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.
Тобто неп сприяв розвитку сільськогосподарської та споживчої кооперації.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України, сформованості вмінь їх застосовувати.
«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – і панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їздом РКП(б) у квітні 1923 року й формально реалізовувалася до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.
В УСРР проводилася у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.
Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.
Тобто «коренізація» в УСРР сприяла збільшенню частки українців серед керівних кадрів партійного й державного апарату.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).
Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів культури) України.
Режисером і художнім керівником театру «Березіль» у 1920-х роках був Лесь Курбас.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Однією із причин переходу 1921 року більшовиків до нової економічної політики було піднесення масового селянського повстанського руху проти політики «воєнного комунізму». На території України селянський рух окрім соціального змісту все виразніше почав набирати рис національно-визвольного. Активно діяли повстанські загони на чолі з Нестором Махном, тривало існування Холодноярської республіки (1918–1922 роки), діяли десятки менших повстанських загонів. За межами України вирували могутні Тамбовське («Антоновщина») і Сибірське селянські повстання, повстання на Балтійському флоті (Кронштадське повстання) тощо.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.
«Кореніза́ція» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади і створення для неї національного підґрунтя.
Започатковану рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року «коренізацію» формально реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років. В УСРР її проводили у формі українізації.
«Коренізація» сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.
Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.
Тобто в результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики «коренізації» було збільшено частку українців у керівних кадрах республіканського партійно-радянського апарату.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело, зокрема агітаційно-пропагандистський плакат «Ти допомагаєш ліквідувати неписьменність?»
Алгоритм виконання завдання такий:
- з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
- проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – держава, яка здійснює політику в галузі освіти.
Маркери («Ти допомагаєш ліквідувати неписьменність?», «Усі до товариства «Геть неписьменність»», «Заповіт Ілліча – до Х річниці Жовтневої революції не повинно бути жодного неписьменного») й образи (жінка у хустині, Ленін і селянська родина за навчанням) указують на Українську Соціалістичну Радянську Республіку, яка в 1920-ті роки здійснювала політику в галузі освіти, яку пропагує плакат.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання поглядів визначних постатей з історії України і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання такий:
- з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
- проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – погляди історичної постаті.
Маркери – «Слід… відкинути спроби розглядати єдиний український національно-господарський терен за критерієм поділу праці в межах колишньої Росії», «Треба забезпечити за українським економічним центром права й можливості дійсного керівництва всім народним господарством» – указують на погляди економіста Михайла Волобуєва.
Правильна відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.
«Коренізація» – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи – панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади й створення для неї національного підґрунтя.
Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року. Формально була реалізована до 1938 року, фактично – до початку 1930-х років. В УСРР коренізацію проводили у формі українізації. Сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ, розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури.
Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе в 1920-ті роки, були репресовані сталінським режимом.
У результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики коренізації було збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-радянського апарату.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 років).
Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь аналізувати візуальне історичне джерело.
Алгоритм виконання завдання наведено нижче.
- З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
- Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
- Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.
Предмет ідентифікування в завданні – зміст агітаційно-пропагандистських плакатів.
Словосполучення-маркери – «Друковане слово розсіє темряву», «Неграмотний – той же сліпий» – однозначно вказують на прагнення влади переконати суспільство в необхідності подолання неписьменності.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на оцінювання знання суті нової економічної політики й уміння застосовувати основні поняття і терміни з історії України.
Більшовицьке керівництво в його прагненні здійснити комуністичні перетворення на селі – усуспільнення селянських господарств – за часів «воєнного комунізму» зіткнулося зі значним опором, особливо селянства. Провал спроби спонукав більшовицького лідера до пошуку нових шляхів перетворення. Одним із таких шляхів, який дав би «…можливість переходу селянства до соціалізму більш простим, легким і доступним для селянина шляхом», він уважав кооперацію.
Кооперація – це форма організації економічної діяльності людей та організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Її різновидом є сільськогосподарська кооперація – система кооперативних сільськогосподарських товариств і спілок, створених на добровільних засадах із метою організації виробництв, заготівель, перероблення і збування продукції.
Сільськогосподарська кооперація досить успішно розвивалася на українських землях із другої половини ХІХ століття. Проте більшовики здійснили підміну понять. Кооперацію в їхній практичній діяльності підмінено колективізацією – примусовим усуспільненням селянських господарств.
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання перебігу подій, пов’язаних з утворенням Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
Підтримка радянською владою Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) у 1920-ті рр. зумовлена намаганням послабити й розколоти Російську православну церкву, яка протистояла більшовицькому режиму.
Проте національний характер утвореної УАПЦ спонукав владу до боротьби з нею. З 1925 р. почато репресії проти її провідників. Попри переслідування в АПЦ 1926 р. було 32 єпископи, близько 3000 священиків і майже 6 млн вірян. У 1930 р. церкву зліквідовано.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).
Завдання скеровано на перевірку знання історії радянської України 1920–1930-х рр. і вміння аналізувати діаграми.
На діаграмі подано відомості щодо національного складу КП(б)У в 1922–1933 роках. Ці дані свідчать про зростання питомої ваги українців у КП(б)У з 22 % до майже 60 %.
Така зміна пов’язана з реалізацією політики «коренізації», яка передбачала «вкорінення» радянської влади в національних республіках.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти й історичні факти на мапі), уміння здобувати інформацію з мапи й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- визначення й узагальнення інформації, поданої на мапі з позиції поставленого до неї запитання;
- установлення відповідності здобутої з мапи інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.
На картосхемі зображено територію УСРР у 1920-ті роки. Штрихуванням позначені території, які в різні часи перебували у складі УСРР й УРСР або мали автономний статус.
Цифрою 1 позначено територію Автономної Молдавської СРР у складі УСРР / УРСР, яка проіснувала від 1924 до 1940 року.
Цифрою 2 позначено територію, яку було передано до складу УСРР 1925 року.
Цифрою 3 позначено територію, яку було вилучено зі складу УСРР і приєднано до РСФРР 1925 року.
Цифрою 4 позначено територію, яку в 1920–1950-ті роки займала Кримська АСРР у складі РСФРР. У 1954 році цю територію було передано до складу УРСР як її Кримську область.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
Теми: Початок Української революції. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1917–1921 років і фактів біографії історичних постатей, уміння визначати логічні пари.
Василь Липківський причетний до проголошення Української автокефальної православної церкви.
Павло Скоропадський сприяв заснуванню Української академії наук.
Михайло Грушевський ініціював скликання Українського національного конгресу (з’їзду).
Симон Петлюра уклав серію Варшавських угод з Юзефом Пілсудським.
Правильна відповідь: 1Г, 2В, 3А, 4Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики в сільському господарстві й уміння виокремлювати їх із запропонованих.
У завданні зазначено хронологічні рамки: 1921–1928 роки.
Серед запропоноаних варіантів відповіді правильними є:
- дозвіл на використання найманої робочої сили;
- розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
- звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.
Правильна відповідь: 1, 3, 5.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України, уміння застосовувати їх.
Нова економічна політика (неп) – ухвалений на Х з’їзді партії економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.
Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.
Тобто характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики було надання селянам права на продаж власної сільгосппродукції.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання понять з історії України, уміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір із-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – зміст поняття.
Маркери в джерелі – «У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас – логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні» – чітко вказують на більшовицьку політику коренізації.
Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року й формально її реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.
В УСРР коренізацію здійснювали у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури. Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.
Правильна відповідь – В.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних рис економічного розвитку України в період 1917–1928 років і вміння аналізувати статистичний матеріал.
Алгоритм виконання завдання може бути таким:
- з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
- аналізування маркерів, узагальнення і вибір із наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.
Маркери в джерелі (статистична таблиця) – приватна й кооперативна форми власності за домінування державної власності, особливо у важкій промисловості – чітко вказують на те, що таке співвідношення між формами власності й галузями промисловості характерне для періоду нової економічної політики в Українській СРР.
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку знання основних подій установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
У 1925 році в УСРР залишилася лише одна комуністична партія – Комуністична партія (більшовиків) України – КП(б)У, яка фактично була обласною організацією Російської комуністичної партії (більшовиків). Усі українські партії націонал-комуністичного спрямування до 1925 року було розпущено або ліквідовано. Ідеться про Українську комуністичну партію (боротьбисти), Українську комуністичну партію (УКП, укапісти).
Хронологічні рамки відповідають періоду нової економічної політики (1921–1928 роки).
Правильна відповідь – А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.
Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував. Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.
Відповідь: Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.
Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.
Правильна відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.
Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував.
Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.
Відповідь – Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.
Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.
Алгоритм виконання завдання такий:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – час видання плаката.
Маркер Трудова Червона армія в джерелі чітко вказує на період воєнного комунізму, коли існували трудова повинність, мілітаризація праці тощо.
Правильна відповідь: А.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні історичні джерела, зокрема плакати, визначати їхню належність до певної епохи.
Правильні відповіді випливають із логіки міркувань й аналізу умови завдання, кожного із запропонованих варіантів відповіді.
Алгоритм виконання завдання такий:
- з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
- у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
- аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.
Предмет ідентифікації в завданні – зміст плаката.
Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію і Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.
Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).
Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.
Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.
Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.
Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.
Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.
Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.
Правильна відповідь: Б.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.
Коментар:
Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.
До згасання антирадянського селянського повстанського руху в УСРР на початку 1920-х рр. крім насильницьких дій влади призвів масовий голод 1921–1923 рр. у республіці, запровадження нової економічної політики (непу).
Правильна відповідь – Г.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на
- Усі завдання ЗНО з історії України за темами
- Усі тести ЗНО з історії України онлайн
- Завдання й відповіді ЗНО з історії України минулих років
- Усе про тест ЗНО з історії України
- Портрети історичних персоналій, обов'язкові на ЗНО
- Пам’ятки архітектури й мистецтва, обов’язкові на ЗНО
- Програма ЗНО з історії України
- Тести ЗНО онлайн з інших предметів
- Дорожня карта учасника ЗНО
- Дорожня карта вступника на бакалавра